– Артем речі збирає, до дівчини переїжджає. Винайматимуть разом житло. Дівчина домовилася з господарем квартири, Тьому в договір впишуть, — зателефонувала радісна мати.
– Станіславського із собою забирає? – запитала я.
– Так! Стас же його кіт. Хотів мені залишити, у дівчини кішка породиста, нестерилізована, але я сказала, щоби кота з собою забирав.
– Він його притяг, я була проти. Залишили, але за умови, що Артем сам буде дбати про кота. Все, ласкаво просимо до самостійного життя! Валіза в одну руку, кота в іншу, і вперед, — засміялася мама.
Брат звозив Станіславського до ветеринара на неприємну процедуру, щоб кішка дівчини була у безпеці. Артемову дівчину ми бачили лише на фотографіях.
Молодь зараз не біжить знайомити другі половинки з батьками, та сім’ями. Як Артем сказав, поживе з дівчиною, якщо вирішить одружитися, то познайомить.
Брат поїхав. Мама відмила його бомжатник, на який він перетворив кімнату, провітрила квартиру і почала будувати плани з перетворення кімнати на місце для занять спортом, та релаксом.
– Велотренажер туди забрала, хочу бігову доріжку та крісло-гойдалку купити. Полиці з книжками треба перенести.
– Підлогову лампу на довгій ніжці обрала, замовила. Дорога, стерво, але яка гарна! — мама загрузла в приємних клопотах.
Брат тиждень мамі не дзвонив. Вона сама йому зателефонувала, поцікавилася, як він улаштувався, як Станіславський, чи все добре?
– Сказав, все добре, але злий голос був. Співчуваю дівчині, не кожна такого порося витерпить, – попліткувала мама.
Є за братом грішок — на порядок і чистоту чхати він хотів, але іноді його перемикає, тоді він все відмиває на своєму шляху.
Місяць смітить і заростає брудом, потім цілий день прибирає, відмиває і відтирає. Мама звикла, але постійну підтримку порядку у місцях загального користування вибити змогла.
Тому свинарник тільки в Артема у кімнаті. Хоча… Це ж квартира, а хто знає, як брат поводився, живучи з дівчиною?
Може, намагався щосили показати себе з кращого боку? О, так, він старався! Не через свинство його вигнали!
За два тижні брат повернувся до мами! З речами та котом! Добре, що мама не встигла ще нікуди братові меблі діти, вона вирішила спочатку на бігову доріжку накопичити.
Про повернення Артем не попереджав. То справді був для мами сюрприз! Мама повернулася додому, а там синуля!
– Двері відчинила, у квартиру зайшла, злякалася: Стасик блискавкою до мене кинувся, на руки видерся, замуркотів.
– Скучив товстун, — зателефонувала мама. Артем мовчить. Все, мабуть, за два тижні пройшло кохання, зав’яли помідори. Ех, плакали мої плани!
Про причину розлучення з дівчиною ми з мамою дізналися пізніше, й обидві були неприємно здивовані розумовими здібностями брата.
Артему двадцять чотири роки, дівчині стільки ж. Не змогли вони поділити котячий корм! Точніше, обом мізків не вистачило досягти будь-якого компромісу.
Станіславський їсть дешевий корм, нехай буде двадцять дві гривні за пакетик, а Марта, кішка його дівчини, харчується кормом за п’ятдесят. Тварині на день потрібно по кілька пакетиків.
Станіславський почав об’їдати Марту, Марта дешевим кормом із сусідньої миски гидувала і ходила голодна, якщо господині не було вдома.
Почалися в Артема та його коханої сварки через корм. Вона зажадала, щоб і Артем своєму котові купував корм майже утричі дорожче!
А брат відмовився, бо він упевнений, що дорогі корми — спосіб маркетологів, отже, зайва витрата грошей.
Сидіти, чекати, поки Марта поїсть, і відганяти Станіславського від миски з дорогим кормом, у дівчини виходило не завжди.
Купувати дорогий корм, чи давати гроші за пожерте Стасиком, Артем не поспішав. Він взагалі заявив дівчині, що обидві тварини треба годувати однаковим дешевшим кормом, і тоді всі будуть щасливі.
У результаті, двотижнева лайка призвела до розставання!
– Що виросло, те виросло, — зітхнула мама, — а в дитинстві Артем таким розумним хлопчиком був. Рано йому ще з дівчиною жити, ще не набрався розуму. Що за дурень, пробач Господи!
– Розлучитися через котячий корм…
Зрозуміло, що корм — лише верхівка айсберга, справа в невмінні домовлятися, та небажанні йти на компроміси.
З будь-якої ситуації є вихід, і якщо Артем та його дівчина його не знайшли, то не сильно й хотіли. Станіславський точно ні в чому не винний!
Мама кілька разів казала йому, що найдешевший корм – не вихід! Але Артем вважає, що і такий корм зійде, він кращий, ніж будь-який “корм” на смітнику, звідки був підібраний Станіславський.
Мій брат – недолугий! Додати більше нічого! А ви що скажете, стосовно мого брата? Розрадьте нас!
