Жили ми з сином в невеликому селищі, що складається з шести будинків. З одного боку – поле, а з іншого боку річка розташована. Але і лісок невеликий.
Транспорт не ходить, та й дороги нормальної немає, один бруд. Щоб на роботу в місто дістатися, потрібно 6 кілометрів пройти до автобуса. У сусіднє селище. Там мама моя живе. Часто я до неї ходила.
Так ось, в тому невеликому селищі була у мене подруга Оксана. Ми були з нею сусідками, за парканом жили, часто одна до одної ходили в гості, діти наші грали разом. І чоловік у неї є. І про нього мова піде.
У неділю вранці я пішла до мами, а з подругою в той день не бачилися і не зідзвонювалися. День пройшов, як завжди: мамі допомогла на городі, увечері повечеряли, поклала сина спати, і сама лягла.
Так ось, сниться мені Оксана. Подзвонила мені, як зазвичай, як ніби наяву. Я запитала, як справи, що робить. Вона відповіла, що в лікарні з чоловіком. Потрапив в аварію, в поворот не вписався і операцію робили. Сон був з неділі на понеділок.
Вранці в понеділок я прокинулася, подзвонила Оксані, вона не відповіла. І так цілий день додзвонитися не могла їй. Увечері вона мені сама подзвонила і на моє запитання, чому не відповідала і де вона, мені відповіла:
– Я в лікарні. Чоловік в аварію потрапив. У неділю ввечері поїхав друга додому відвозити. Відвіз. На зворотному шляху додому в поворот не вписався. За ним доглядати буду, заново ходити вчитися буде.
Я була в шоці від почутого.
Після цього випадку пройшло кілька днів. Сниться мені знову сон, але вже друг мого брата, що нібито він їхав, від когось тікав і врізався в стовп.
Сон снився з суботи на неділю. Я вранці розповіла братові, він мені не повірив, сказав, що це все нісенітниця, і я недовірлива занадто.
А через три дні я дізнаюся від брата, що мій сон справдився. Його приятель тікав, за ним гналися, і він в стовп ледь не врізався, встиг загальмувати.
І після цих снів я стала вірити в сни. Якщо щось або хтось присниться (або голос кого-небудь), я прислухаюся.
І, природно, обережною намагаюся бути, і неприємностей уникаю. І тоді мені вже вірити почали.
Дівчинка на інвалідному візку приїхала до притулку для тварин і хотіла забрати додому найнебезпечнішого собаку:…
Та ніч почалася мирно. Я складала білизну, коли раптом з вітальні пролунав крик Лілі: -…
Оля пам'ятала той день до дрібниць. Три роки тому, а наче ціла епоха. Олексій кинув…
– Може, не будемо так коротко? – із сумнівом запитала перукарка, оглядаючи майбутній масштаб робіт.…
- Мамо, ти чого так довго? У нас два дні всього, а ти годину вже…
У Насті не стало батька. Мама повідомила їй про це тихо й швидко, ніби це…