Красива і волелюбна Алінка закохалася, причому закохалася в такого красеня Гліба, що навіть самій стало ніяково. Вона працювала в салоні краси, він прийшов зробити стрижку, і вмостився до неї в крісло.
– Мені, будь ласка, коротше, – ввічливо повідомив він, глянув у її очі, й між ними відразу пробігла іскра, та така, що ого-го.
– Це ж треба який красень, а очі які палкі, – пролетіла думка в Аліни.
– Ух ти, яка красуня виявляється, працює у цьому салоні, а я і не заходив ніколи, випадково якось вийшло.
– Оце я вчасно зарулив сюди. Залишилося тільки дізнатися, чи вона вільна. А може, у неї є хлопець, – такі дівчата самотніми не бувають, – думав Гліб, поки Аліна чаклувала над його стрижкою.
Вона швидко впоралася зі стрижкою, а потім пошкодувала:
– Треба було довше покрутитися біля нього, ну та гаразд, це лише черговий клієнт.
Гліб не захотів упускати таку красуню, і вирішив увечері її зустріти. Вийшовши із салону краси, глянув на графік роботи, і задоволений поїхав в офіс – він закінчує роботу раніше.
Після роботи Аліна вийшла, і побачила свого клієнта з букетом квітів. Він підійшов до неї, посміхаючись:
– Привіт, це тобі, – простягнув квіти.
– Мені? А за що? – Здивувалася Аліна.
– За стрижку, мені дуже сподобалося, – засміявся він, і Аліна теж не стрималася. – А ти вільна? Може, в кафе посидимо?
– Мабуть, можна, – погодилася вона, а сама подумала, – невже такий красень один, немає в нього дівчини?
У кафе вони розмовляли весело та невимушено, Гліб виявився товариським, та цікавим співрозмовником. Веселив Аліну, а та сміялася, забувши про все на світі.
З цього вечора вони почали зустрічатись. Вона все чекала, коли він її покине, але їхні стосунки продовжувалися, до того ж Гліб виявився добрим та дбайливим.
Ішов час. Вже вони почали говорити про спільне проживання та весілля. Аліна розуміла, що проблем через зовнішність Гліба їй не уникнути.
Тому, що куди б не прийшли вони в гості, скрізь знайдуться такі дівчата та жінки, які ласі до чужих хлопців та чоловіків, а до гарних – особливо.
У цьому вона анітрохи не сумнівалася, і навіть заміж за нього виходити відмовлялася саме з цієї причини.
– Алюся, – так він її називав іноді, – ну що ти знову собі навигадувала, що за фантазії, – щиро питав Гліб.
– Не знаю, не можу я за тебе вийти заміж, бо ти… красивий. А вродливим чоловікам не варто довіряти. Я бачу, як жінки дивляться на тебе, – чесно зізналася вона.
– Алінко, ну що мені зробити з собою, може понівечити?
Вона дивилася на нього і розуміла, що кохає свого Гліба до нестями, усією душею та серцем. Любить його чорні палкі очі, теплий погляд з-під пухнастих вій, його чіткі й гарні риси обличчя. Гліб був добрим вірним хлопцем, який крім Аліни, любив тільки комп’ютери.
Аліна таки здалася, і погодилася вийти заміж. Вони одружилися.
– Алінко, моя кохана, ти в мене найкрасивіша на світі, – обіймав її чоловік і твердив постійно. – Красивішої за тебе для мене немає у світі жінки, – вона мліла від його слів.
Хоча розуміла, що вона гарна, і чоловіки, проходячи повз, часто проводжають її гарячими поглядами, але для неї тепер існував тільки чоловік-красень. До того ж вона бачила, як інші жінки заглядаються на нього.
В їхній салон краси прийшла нова співробітниця Катя, гарна дівчина, балакуча та доброзичлива. Минуло трохи часу.
Якось Катя побачила Гліба, котрий, під час перерви, приїхав до дружини, і вони разом пішли обідати в кафе, що було поруч.
Боже, який красень, – вигукнула Катя, – коли побачила у вікно, як Гліб вийшов з машини назустріч Аліні. Він взяв її за руку, і пара вирушила в кафе. Зрідка він приїжджав до дружини під час перерви.
– Це хто такий? – здивовано спитала вона колегу.
– Чоловік Аліни, – відповіла та.
– Чоловік? Не може бути! – Катя явно була збентежена.
Ніхто не знав, але з цього дня Катя втратила спокій. Їй хотілося отримати цього красеня, за вдачею вона була хижачкою, і ні перед чим не зупинялася. Вона розмовляла з Аліною про її чоловіка, і навіть провокувала.
– Аліна, а ти не боїшся, що поведуть у тебе чоловіка. Такого красеня мати в чоловіках небезпечно.
– Ні не боюся, – відповіла Аліна, а в самої черв’ячок уже завівся всередині.
Катя не давала спокою Аліні, і щодня не втрачала можливості поговорити на цю тему.
– Аліно, а у вас із Глібом все нормально? Поки що не повели його в тебе?
– Ні, у нас все гаразд, у нас все чудово, – відповіла Аліна, й обдарувала колегу таким поглядом, що на обличчі Каті з’явилося деяке збентеження. – Ти не повіриш, Катю, але моєму чоловікові потрібна тільки я, – додала вона.
Катя зрозуміла, що вже дістала колегу.
– Аліна, не ображайся, будь ласка. Ти мене не правильно зрозуміла. Я зовсім не претендую на твого чоловіка, – виправдовувалася вона.
Однак Аліна почала турбуватися після подібних питань Каті, аж надто нав’язливо вона цікавиться Глібом. Сама з собою тихо обурювалась і думала:
– Ну чому є такі люди, які пхають свій ніс у чужу родину. Ми живемо з Глібом, і нам все одно на чиїсь сім’ї та пусті домисли.
Але Катя не давала спокою колезі.
– Аліна, ти вибач, але гарні мужики небезпечні.
– Катя, це ти кажеш за своїм досвідом? Тебе хтось образив із чоловіків? – Запитала Аліна.
– Була справа. Любила одного такого, вродливий, як Аполлон, але зіпсований був до жаху. Жінки самі стрибали на нього, а він користувався, ніколи не відмовлявся. А потім здивувався, чому я пішла від нього.
– Але ж не всі чоловіки такі? – Заступалася Аліна, – не кожен чоловік може виявитися ловеласом.
Аліна пішла у крамницю, коли до неї приїхав Гліб без дзвінка, бо був впевнений, що вона на місці. Але не заставши її, поїхав. Коли зателефонував, дізнався, що вона у крамниці.
– А я думав у кафешку сходимо в обід.
– Ой, Глібе, а чого не подзвонив, та й не домовлялися ми зранку, а мені продукти треба купити. Ну гаразд, я на касі.
Коли вона прийшла в салон, Катя сказала:
– А тут без тебе твій красень приїжджав. Треба визнати, він рідкісний красень, – млосно промовила вона.
– Я знаю, він мені зателефонував. А що, він просив щось передати? – спеціально спитала вона.
– Ні нічого не передавав, але затримався тут, – Аліна бачила, що Гліб справив враження на Катю, і до кінця дня вона ні-ні, та й запитувала про нього, Аліні довелося відбиватися.
Увечері за вечерею вони сміялися, і Аліна запитала:
– А ти чого затримався у салоні, мене ж не було?
– Я? Я не затримувався, але ця твоя колега…
– Катя? Так, вона не любить чоловіків.
– Ну, я б такого не сказав. Вона відразу почала клеїти мене … Я пішов.
Аліна більше не запитувала, але переживала, хоч і знала, що чоловік кохає її. Але ця Катя… Вона спеціально підігрівала ревнощі Аліни, і, як і раніше, цікавилася ним.
– Аліна, а чому у вас нема дітей? – Запитувала Катя. – Хоча так, з дітьми важче розлучатися. А Гліб такий цікавий чоловік, – діставала вона колегу. Явно провокувала…
Вже інші колеги робили зауваження Каті. Аліна терпіла і не вибухала, хоча всередині все вирувало від її запитань.
– Ой, та всі вони мужики однакові, і твій чоловік не виняток. Все одно колись тебе зрадить. Я не хотіла тебе засмучувати, Аліно, але коли тебе не було, то поводився він зовсім не як зразковий чоловік.
Ці масляні погляди, натяки, – Катя явно провокувала Аліну, щоб вона запанікувала. Увечері Аліна про цю розмову розповіла чоловікові.
– Я тобі скажу, та й стерво ж ця Катя. Сама вішалася мені на шию, а коли я ввічливо нагадав, що одружений, таке стала плести, я відразу вискочив звідти, – відповів Гліб.
Аліна міцно задумалася, і вирішила якось перевірити їх. За кілька днів попросила чоловіка приїхати до неї на роботу після обіду.
Поглядаючи у вікно, помітила машину Гліба і сказавши Каті, що вона ненадовго відлучиться, вискочила з салону, обійшла його й увійшла у двері з чорного ходу, попередньо відчинивши їх. Причаїлася і підглядала у прочинені двері.
– А де Аліна, – почула вона голос чоловіка.
– Ой, Глібчику, привіт-привіт, – ласкаво заспівала Катя своїм звабливим голоском.
– Де Аліна, я взагалі до дружини приїхав, вона має бути тут, вона нічого не говорила?
– Ні, не казала. А ти проходь сюди, почекай її. Бачиш, яка у тебе дружина брехлива. Чоловік до неї приїхав, а вона кудись згвинтила, ось така вона! Сподіваюся ти не поспішаєш, як минулого разу, проходь. Я можу зварити каву.
Аліна стояла зла, їй дуже хотілося вискочити, може, так і зробила б, але її привернув невеликий шум, щось тихо стукнуло.
– Ти чого штовхаєшся? – Почула вона голос Каті, – ти куди, ми ще не домовили …
– Якби ти не була жінкою, я тобі врізав би, – почула вона голос Гліба, швидко вискочила, і зустрілася з ним на сходах салону.
– Алінко, де тебе носить, ми ж домовлялися, я приїхав, а тебе немає, – трохи роздратовано спитав чоловік.
– Пробач, Глібе, пробач, терміново треба було відлучитися. Я думала встигну, – а сама радісно посміхалася.
– Зрозуміло, я на тебе чекав…
– Ну ти ж не один чекав, там Катя та інші.
– Ця твоя Катя ненормальна, звільняйся із салону, дістала вона мене.
– Гаразд, гаразд, я подумаю, – сказала вона весело, – вибач, що потурбувала тебе, але у мене форс-мажор, тож обід переноситься на вечерю, ну я пішла, там клієнтка чекає.
Гліб поїхав, а вона дивилася слідом і думала:
– Звільняйся! Та щоб позбавитися проблем, це треба піти від тебе! В іншому салоні теж може опинитися якась Катя. Гаразд, я подумаю, навіщо випробовувати долю?
– Адже кохаю я свого чоловіка. Але мені соромно, стежу за ним, не довіряю йому. Якби він довідався, точно образився б. Але я йому ніколи в цьому не зізнаюся, – вона у гарному настрої увійшла в салон краси.
Катя мовчала. Бачила у вікно, що Гліб розмовляв із дружиною, та ще й цмокнув у щоку. Їй було прикро, що чари не подіяла на красеня. Можливо, й справді вірний? На її пам’яті – це перший.
А Аліна сяяла від кохання, та зловтішалася “любовними ляпами” колеги. І таке буває! Не все ж коту Масляна…
