Познайомилися ми в університеті. Він – мій одногрупник. Я вчуся на відмінно, розумна, симпатична.
У мене завжди були шанувальники. Він же, навпаки, так званий «поганий хлопець». Згодом ми подружилися.
Але спочатку мені він страшенно не подобався. А потім одного разу ми затрималися після пар і поспілкувалися.
З тих пір мені немає спокою. Льоша часто просив мене про якусь послугу: допомогти із завданням, підказати на парі і так далі. Я ніколи не відмовлялася допомогти йому. Але я для нього була просто подругою.
Один раз він покликав мене в свою компанію. Там я познайомилася з Вадимом (його другом). Я сподобалася цьому хлопцю і не стала його відштовхувати.
Ми почали зустрічатися. Через місяць Вадим кинув мене, нічого не сказавши, але я не особливо засмутилася. Просто неприємно було, не більше того.
Потім Вадим перестав спілкуватися і з моїм одногрупником. І теж нічого не пояснив.
Потім ми стали спілкуватися з Льошею ще частіше. Ділилися своїми секретами, допомагали одне одному вирішувати проблеми.
Він ставився до мене, як до сестри. Розповідав про свої стосунки з дівчатами, про побачення з ними.
Я не розуміла, навіщо тоді він завжди розхвалює мене. Льоша робить мені компліменти, говорить, яка я чудова і красива.
Він вважає, що мій хлопець буде щасливчиком. В університеті ми завжди разом, часто він проводжає мене додому після пар. А недавно він сказав, що спочатку хотів бути зі мною, а потім зрозумів, що не гідний цього.
Він завжди цікавиться, як у мене справи на особистому фронті.
Намагається дізнатися про хлопців, з якими я спілкуюся. Дає поради, з ким варто зустрічатися, а з ким ні.
Сам Льоша не хоче ні з ким серйозних стосунків. Він вважає, що ніхто не буде його щиро любити. А дівчата з групи, між іншим, вельми недвозначно дивляться на нього.
Ми так і залишаємося друзями. З кожним днем я все більше розумію, що він мені дуже подобається. Я не знаю, як зробити так, щоб ми були разом. Напевно, все марно.
Мені не хочеться спілкуватися з іншими хлопцями, я не ходжу на побачення і нікому не відповідаю на залицяння. Весь час думаю про Льошу. Може бути, ви знаєте, як мені поступити? Сама, мабуть, не розберуся.
