Познайомилися ми в університеті. Він – мій одногрупник. Я вчуся на відмінно, розумна, симпатична.
У мене завжди були шанувальники. Він же, навпаки, так званий «поганий хлопець». Згодом ми подружилися.
Але спочатку мені він страшенно не подобався. А потім одного разу ми затрималися після пар і поспілкувалися.
З тих пір мені немає спокою. Льоша часто просив мене про якусь послугу: допомогти із завданням, підказати на парі і так далі. Я ніколи не відмовлялася допомогти йому. Але я для нього була просто подругою.
Один раз він покликав мене в свою компанію. Там я познайомилася з Вадимом (його другом). Я сподобалася цьому хлопцю і не стала його відштовхувати.
Ми почали зустрічатися. Через місяць Вадим кинув мене, нічого не сказавши, але я не особливо засмутилася. Просто неприємно було, не більше того.
Потім Вадим перестав спілкуватися і з моїм одногрупником. І теж нічого не пояснив.
Потім ми стали спілкуватися з Льошею ще частіше. Ділилися своїми секретами, допомагали одне одному вирішувати проблеми.
Він ставився до мене, як до сестри. Розповідав про свої стосунки з дівчатами, про побачення з ними.
Я не розуміла, навіщо тоді він завжди розхвалює мене. Льоша робить мені компліменти, говорить, яка я чудова і красива.
Він вважає, що мій хлопець буде щасливчиком. В університеті ми завжди разом, часто він проводжає мене додому після пар. А недавно він сказав, що спочатку хотів бути зі мною, а потім зрозумів, що не гідний цього.
Він завжди цікавиться, як у мене справи на особистому фронті.
Намагається дізнатися про хлопців, з якими я спілкуюся. Дає поради, з ким варто зустрічатися, а з ким ні.
Сам Льоша не хоче ні з ким серйозних стосунків. Він вважає, що ніхто не буде його щиро любити. А дівчата з групи, між іншим, вельми недвозначно дивляться на нього.
Ми так і залишаємося друзями. З кожним днем я все більше розумію, що він мені дуже подобається. Я не знаю, як зробити так, щоб ми були разом. Напевно, все марно.
Мені не хочеться спілкуватися з іншими хлопцями, я не ходжу на побачення і нікому не відповідаю на залицяння. Весь час думаю про Льошу. Може бути, ви знаєте, як мені поступити? Сама, мабуть, не розберуся.
Ох, хто доглядав за літнім, хворим батьком або свекром, той зрозуміє мене без зайвих слів.…
— Мамо, а що, винести сміття було так важко? Пакет уже третій день біля дверей…
Світлана подивилася на квитанції з оплати за світло та воду. - Дивно, - подумала вона.…
Таня поклала піврічного синочка Іллю спати і вирушила на кухню, щоб приготувати вечерю для коханого…
Ганна гойдала Мишка на руках і слухала свекруху. Людмила стояла на порозі дитячої та говорила…
Кілька років тому Семен пішов від дружини. Причина була до банальності проста: вони із Зоєю…