Шлюб “по зальоту”

Це найбільша дурість, яку я тільки робила у своєму житті. Вийшла заміж в 19 років. Весілля грали наспіх, щоб приховати зростаючий живіт. Та й весіллям це не назвеш – чиста формальність.

Після РАГСу поїхали відразу на природу з батьками і декількома друзями. Я переодяглася з сукні в джинси і футболку. Засмажили шашлики. Вже о восьмій вечора були вдома.

На наступний день ми з чоловіком пішли на роботу. Через п’ять місяців народився син. Ще через півтора року народилася дочка.

З моменту народження дочки пройшло 9 років.

Мені здається, що чоловік мене не любить. Хоча я підозрюю, що ніколи і не любив. А не кинув мене тільки через дітей. Я теж до нього сильних почуттів не відчуваю. Не лаємося, але і немає ніякої іскри. Єдине слово, яке підходить до наших відносин – звичка. Живемо разом за звичкою.

Я іноді вечорами думаю, як би могло скластися моє життя, якби я випадково не завагітніла і не вийшла спішно заміж.

Адже я так і не отримала вищу освіту. Ніде толком і не була (Балтійське море не береться до уваги).

Думаю, що чоловік одружився зі мною, тому що “так було правильно”.

Я якось запитала, чи щасливий він. Не відповів і просто змінив тему.

Related Post

З моїм мабуйтнім чоловіком ми почали відносини майже з бійкиЗ моїм мабуйтнім чоловіком ми почали відносини майже з бійки

Від ненависті до любові теж один крок. Років вже 10 минуло. Колега запросив на ДР в кафе. Обстановочка цілком легка. Практично всіх людей на тій тусовці я і так знала –

А мама так і сказала: “Якщо мужик не клює, то спробуй в якості наживки м’ясний пиріг”А мама так і сказала: “Якщо мужик не клює, то спробуй в якості наживки м’ясний пиріг”

Познайомився зі своєю майбутньою дружиною в університеті. Вчилися разом з першого курсу в одній групі. Спілкуватися з нею став майже відразу. Але наше спілкування було суто дружнє: давали одне одному

facebook