Я вийшла заміж досить рано, коли про своє житло і думати було безглуздо. Жили із чоловіком у його матері довгих 15 років. У нас з’явилися двоє прекрасних синів. Мені хотілося кращого життя для них, тому я вирішила, що коли вони підростуть, я поїду на заробітки до Італії.
Із країною довго думати не довелося. В Італії маю тітку, вона ж мене на роботу і влаштувала потім. Коли я повідомила про свої плани чоловікові, він лише пальцем біля скроні покрутив. Сам він на таке ніколи не пішов би. А я вирішила ризикнути.
Усі зароблені гроші я відкладала. Постійно на всьому заощаджувала, думала про майбутнє. Додому відправляла лише невеликі передачі. Знаю, що моїм було несолодко. Але мій чоловік непогано заробляв, бо родина не бідувала.
Сини виросли і одружилися. А я нарешті змогла витратити свої заощадження, щоби купити кожному з них по квартирі. Я відчувала, що всі ці роки працювала не дарма. На той момент моя свекруха пішла на той світ. А нещодавно не стало мого чоловіка. Коронавірус не шкодує нікого.
Мені стало так гірко, адже ми практично не бачилися весь цей час. Але сини кажуть, що останнім часом він часто бачився з якоюсь дамою. Я Васю не звинувачую, стільки років без жінки жити… Нехай земля йому буде пухом!
Я повернулася додому і одразу ж продала квартиру, в якій жила стільки років із чоловіком та свекрухою. Погані спогади пов’язують мене з нею. Адже матір чоловіка я страшенно не любила. Вона була вимогливою жінкою, постійно давала непрохані поради, критикувала мене.
Та й мрію я про будинок за містом з того моменту, як вийшла заміж. І тільки зараз, коли мені стукнуло 55, я нарешті зважилася! На радостях розповіла про все своїм синам. А ось невістки цій новині не зраділи. Почали обурюватися, мовляв, навіщо мені потрібен цілий заміський будинок.
А мені так прикро стало. Я так багато років орала як ломовий кінь, і майже все пішло на житло, в якому вони самі й живуть. А тепер я вирішила пожити для себе. І навіть це не можу зробити? Це просто несправедливо.
Загалом я своїх слухати не стала. Зняла всі гроші, що в мене були, і сховала їх у старому ліжку своєї матінки на селі. Поки що тимчасово живу в неї. Одному лише молодшому по секрету сказала. Ну ж раптом що станеться завчасно?
Отож краще б не говорила! Минулого тижня я вирішила влаштувати сімейний вечір. Покликала до села до мами всю родину. Сини приїхали з дружинами, а я приготувала святкову вечерю. Мама в мене вже старенька, але теж допомагала на кухні.
І все було просто чудово, якби не одне але. Я вже підшукую варіанти заміського будиночка. Мені багато не потрібно, ділянку маленьку хочу. Зустрілася з рієлтором, домовились про перегляд декількох варіантів. Звісно, за це теж треба платити. У наш час безкоштовний сир тільки в мишоловці.
Ну, я й полізла під ліжко взяти грошей. Дивлюся, там все якось не так лежить, ніби чогось не вистачає. Починаю перераховувати та розумію, що сума не та. Шок!
Про те, що я заховала там гроші, знав тільки мій молодший син. Я навіть своїй мамі не говорила про це. Та вона б і не запам’ятала!
Тепер не знаю, що робити. Невже син сказав невістці, а та вирішила по-тихому привласнити собі трохи грошенят? Я навіть не уявляю, як мені тепер про це із сином говорити. Я в такій розгубленості, що хоч сідай та плач. Як же бути?
