Десять років шлюбу пролетіли, як один день. Спочатку з’явився син, за ним за два роки донечка. Клопоти, турботи. Чоловік завжди напохваті. Жили, як мені здавалося, у коханні та злагоді.
Поки одного разу, як снігова грудка, не завалилися на мене хвороби. І все більше по жіночій частині. Місяці обстежень, різні діагнози.
Схудла, змучилася. Одну хворобу лікують, іншу виявляють. І так по колу. І кінця і краю не видно.
І вночі не легше, бо почали мучити мене кошмари. Божевільні, незрозумілі. І найчастіше про одне й те саме. Приходить у снах жінка. Обличчя роздивитися не можу.
І ніби уві сні навколо чоловіка змією в’ється. Мені б здогадатися, що те, що відбувається зі мною не дарма, але тільки я скептик за вдачею. Списувала кошмари на стрес, гормони та інше.
Пів року мучилася, перш ніж одного разу не розговорилася із сусідкою. Вона – жінка похилого віку, вдовою була вже років п’ять.
Так ось вона мені й заявила:
– Недарма все це. Порча, чи не порча, а зла тобі бажають!
І дала пораду, як вирахувати того, хто паскудить.
Потрібно було знайти сім ключів від різних замків. І на заході сонця довести в каструлі воду до кипіння. А як завирує, кидати в неї по одному ключу, примовляючи:
– Хто шкоду рабі Божій Ганні несе, того нехай завтра чорт принесе!
– Після цього ключі вийняти, а воду вилити на перехресті. Протягом трьох днів з’явиться в будинок злодій, покаже себе. Двері не відчиняти, нічого не давати.
– А якщо прощення проситиме, не прощати.
Ранок вечора мудріший. Подумала я, втрачати мені вже нічого. І вирішила наслідувати пораду сусідки. Чоловік до пізнього часу на роботі, діти у бабусі.
Здійснила чудовий обряд. Щоправда, з водою та перехрестям довелося повозитися, щоб люди не вважали мене божевільною.
Зробила справу. І почала чекати.
День минув, за ним другий. Третій день уже підходив до завершення, коли я почала сердитись на саму себе за подібне мракобісся.
І раптом дзвінок у двері. Благо вдома я одна. Підкралася навшпиньки й глянула у вічко.
На сходовому майданчику стояла молода жінка. Темноволоса, в елегантному пальті. Кучеряві локони недбало падали на плечі.
Першим бажанням було відчинити двері та дізнатися, хто вона така і навіщо завітала. І я вже схопилася за ключ, як тієї ж миті мене осяяло.
Незнайомка по той бік надзвичайно схожа на панночку з моїх кошмарів. Пролунав черговий дзвінок, за ним ще й ще.
Жінка напевно нервувала, безперервно тицяла пальцем у кнопку дзвінка. Весь цей час, намагаючись не видавати жодного звуку, я спостерігала за нею.
Раптом чиясь рука відсмикнула її руку від дзвінка. І на майданчику з’явився чоловік.
– Якого біса ти тут робиш? – прохрипів Сергій, злякано озираючись на двері.
– Прийшла поговорити щиро з твоєю благовірною! – Огризнулася незнайомка.
Наступної миті чоловік силоміць схопив панночку і потяг за собою вниз сходами. Я кинулася до вікна і почала стежити за ними. Сергій продовжував вести незнайомку якомога далі від будинку.
Та билася в істериці та махала руками, намагаючись вирватися. Незабаром вони зникли за рогом.
Я ж, сподіваючись почути пояснення, пішла на кухню чекати повернення чоловіка.
Минуло хвилин тридцять, перш ніж ключ повернувся у замковій свердловині. Сергій крався у квартиру, немов злодій. І також безшумно з’явився у дверях кухні.
Винно відвів очі убік. Подивившись на нього, я зрозуміла, що мої побоювання підтвердилися. Незнайомкою виявилася його коханка Інга.
Далі були сльози, з’ясування стосунків. Мені не хотілося б про це розповідати. Історія
не про розбите серце чи зраду близької людини.
Скажу коротко – чоловіка я виставила за двері.
Зауважу, з цією жінкою стосунки у чоловіка не склалися. Чула я від його колег, що невдовзі після того дня вона звільнилася.
Подейкували, що її звільнення пов’язане з проблемами, що раптово виникли. Не знаю, чи це правда. Чи жива вона зараз.
Мені спочатку було дуже важко. І врятувала мене, як не дивно, віра. Притаманний мені скептицизм випарувався. Я вперше пішла у храм.
З кожним новим приходом мені легшало. Через якийсь час до мене повернулося бажання жити, а потім і здоров’я налагодилося.
Скільки води витекло, а разом із цим майже два десятки років. Але я ніяк не зрозумію. Чи був прихід коханки до мене наслідком проведеного обряду?
Чи збіг? Чи ворожила вона? І чи були її проблеми таким собі покаранням згори? Однозначної відповіді у мене немає. Можливо ви щось скажете з цього приводу?
Пишіть свої думки в коментарях, ставте вподобайки!
