Цю кумедну історію вже років 20 тому розповіла моя мама – лікар-психіатр. Історію пам’ятаю до цих пір. Мама працювала в стаціонарі і спеціалізувалася на лікуванні алкоголіків.
Декілька разів на місяць їй доводилося залишатися на нічні чергування. Ось одне з таких чергувань добігає кінця, ніч була важка, подрімати не вдалося. Мама вже передчуває, як через годинку поїде додому, але тут відчиняються двері, і в приймальний спокій увалюються дуже жваві міліціонери і вводять мужика, схожого на представника позаземної цивілізації або ожилий труп.
Мама, коли його побачила, мало не впала зі стільця: мужик абсолютно зелений, як весняна жаба в ставку. Вона, заїкаючись, запитує:
– Ой! Хто це?! Це, напевно, не до нас. Може, його в морг? Міліціонери іржуть:
– До вас, до вас!
Виявилося, мужик, перебуваючи в черговому запої, випив все, що було, але не вистачило. Справа була вже вночі, купити тоді серед ночі спиртне було непросто, тому мужик кинувся ритися по шафах в пошуках чого-небудь спиртовмісного.
І не знайшов нічого, крім розчину брильянтового зеленого, тобто зеленки, яку залпом і випив. Це, схоже, стало останьою краплею, тому що після цього він відключився.
Сон алкоголіка, як відомо, міцний, але не довгий. Прокинувшись через деякий час, мужик випадково глянув на себе в дзеркало і побачив моторошну зелену личину.
Зеленка за час його сну вбралася в кров, рознеслася по всьому тілу і пофарбувала шкіру. Мужик від переляку разом протверезів і не знайшов нічого кращого, як піти здаватися до самих рідних і близьких – в міліцію.
Ну а ті привезли його в психушку. Коротше, все закінчилося хепі-ендом. Мужику поставили крапельницю, промили організм і відпустили на всі чотири сторони.
Я, вислухавши розповідь і посміявшись, запитала:
– А він не поклявся, що більше пити ніколи не буде після такого страху? Мати сказала:
– Ага, сказав, що зеленку більше ніколи в житті не питиме!
