Скоро Новий рік, а через проблеми я навіть думати про свята не хочу. Мені вже набридло плакати цілими днями

Останнім часом у моєму житті почалися проблеми. Я закінчила коледж із двома червоними дипломами і переїхала до нового міста, тут живе частина моєї рідні. Через це навіть святкового настрою немає.

Є квартира: половина моєї мами та половина тітки. За договором я мала до 2025 року жити тут одна. Але 1,5 роки тому до мене приїхала двоюрідна сестра з хлопцем (це вона не вперше приїхала). Кімната одна.

Сестра не соромиться при мені спати з ним по всій квартирі. Незабаром вони розлучилася. І сестричка почала знову і знову приводити різних чоловіків, постійно кидала роботу і гуляла. Рік тому вона знайшла такого ж хлопця, як і вона сама.

Вони вже рік сидять зі мною в одній квартирі, і постійно діють мені на нерви. Кажуть, що заробляють більше за мене, але не можуть зняти навіть кімнату для себе. Щомісяця змінюють роботу, з відмовками, типу мені там не подобається. Жодні аргументи на неї не діють. Тому вони сидять на моїй шиї.

З особистим життям у мене теж біда. Його немає, і не було, а мені вже 25. А я не можу будувати жодних планів, коли вдома на мене чекають 2 неприємні людини.

Мені погано навіть через те, що я не можу у своєму домі ходити як хочу. Близько місяця я думала вже про те, щоб покинути свій будинок і орендувати кімнату. Жити на гріш, але одна.

Я навчаюсь на заочному відділенні, 5-й курс. І почали сипатися проблеми: у тата діабет, живу я від батьків далеко і щоразу, коли беру до рук телефон, я починаю плакати. У лютому посварилася з єдиною у цьому місті подругою. На роботі намалювалося підвищення (остання моя радість у цьому житті).

Я не встигла написати заяву на переддипломну відпустку, тож на навчанні все пішло крахом. Оскільки живу з двома неприємними людьми, я запустила навчання, дуже довго не спілкувалася з мамою та татом. Мені соромно зізнатися їм, що у мене знову проблеми з навчанням, тому що таке вже було.

Але тітка про все дізналася і тепер тисне на мене, щоб я за тиждень написала диплом, перекрила борги і кинула роботу, адже через роботу проблеми з навчанням і розпочалися.

Я бачу інший варіант у цій ситуації. Я хочу відновитися у наступному навчальному році. Навчання я проплачу сама. Візьму ту ідіотську відпустку і впораюся з усім, не доводячи нікого, у тому числі себе, до постійних істерик.

Але моя рідня каже постійно, що навчання важливіше за роботу. А я вважаю, вчитися мені варто тільки для того, щоб побачити, що в моїй сфері люди з освітою нікому не потрібні. Як знайти вихід з усього цього. Мені набридло цілими днями плакати.

Related Post

Чи погодитеся ви стати мамою для моєї дитиниЧи погодитеся ви стати мамою для моєї дитини

Люда уже давно мріяла стати матір’ю. На жаль, доля склалася так, що з коханим вона розлучилася ще в молоді роки, тож тепер у свої 29 боялася залишитися самою. Вона була

Наш директор нагородив нас за зіпсовані нерви і провчив тих, кому все дозволеноНаш директор нагородив нас за зіпсовані нерви і провчив тих, кому все дозволено

Навчаюсь на заочній формі на економіста. А в вільний час я підпрацьовую офіціантом в кафе. Хоче сказати, що кафе таке собі, не забігайлівка звісно, але якщо чесно і не 5