– Слухай, тут така справа.. Зустріла свого колишнього, хоче зустрітися, поговорити, а чоловікові не хочу говорити, а то розлютиться ще. То ось, що я придумала, скажу, що з тобою ходили в торговий центр або в кіно, а ти підтверди, якщо що

Олена виходила з квартири, як раптом на порозі зустріла сусідку Зою.

– Ой, Оленочка, привіт, у мене до тебе прохання! Давай зайдемо.

Зоя квапливо зайшла до квартири Олени.

– Слухай, тут така справа.. Зустріла свого колишнього, хоче зустрітися, поговорити, а чоловікові не хочу говорити, а то розлютиться ще. То ось, що я придумала, скажу, що з тобою ходили в торговий центр або в кіно, а ти підтверди, якщо що.

– Зоя, вибач, але брехати я не буду. Не треба мене приплітати у свої справи!

– Ах так, значить, ну дякую, сусідка, виручила … Ну нічого, життя довге …

Зоя вийшла, метнувши злий погляд на Олену. Олена спокійно зачинила двері і пішла до ліфта. Зоя їй ніколи не подобалася. Було в ній щось неприємне. Покривати її Олені не хотілося, вона вважала це негарним стосовно чоловіка Зої.

Минуло кілька днів, Олена більше не зустрічала Зою.

Олена часто замовляла собі вбрання у знайомої кравчині. Цього разу вона вирішила замовити строгий костюм на роботу.

З’їздивши кілька разів на примірку, Олена збиралася знову. Чоловік скоса спостерігав, як вона сходила в душ, причесалася, напарфумилася.

Коли вона пішла до виходу, чоловік пішов за нею.

– Ти куди, Андрій? Зі мною, чи що хочеш, костюм подивитися?

– Так, тепер до кравчині будеш зі мною їздити.

– З чого це раптом? Андрій, ти чого?

– А що такого? Хочу і поїду.

Олена не могла зрозуміти, яка муха вкусила чоловіка. Приїхавши до кравчині, він зайшов разом з нею до квартири, і сказав, зачекає тут. Кравчиха трохи здивувалася, зазвичай чоловіки в машинах чекають, чи найближчих кафе.

З цього дня життя Олени змінилося. Варто їй взяти в руки телефон, як чоловік починав заглядати туди, і питати, що вона там пише і кому. Якщо вона збиралася кудись, він їхав із нею. Чи то магазини, чи то салони краси. Олені він нічого не пояснював, чому так поводиться.

Одного разу вона затрималася на роботі, і коли сідала в машину, щоб їхати додому, раптом побачила, як з-за рогу виглядає голова Андрія. Він вистежував її, і ненароком засвітився.

Коли вона приїхала, вдома його ще не було, видно не встиг випередити. Прийшов за півгодини після неї, як ні в чому не бувало.

– Андрій, ти де був?

– Я? Та до Петровича їздив, треба було одну штуку забрати, а що?

– А то, Шерлок Холмс з тебе ніякий, що ж ти так погано маскуєшся? Андрій, що відбувається? Ти мене в чомусь підозрюєш? Розповідай, давай.

– Розумієш, це все Зоя.. Тебе не було вдома, вона прийшла, і почала смуту вносити, каже: – Андрій, ти сліпий? Ти що, не бачиш, що у твоєї благовірної коханець завівся?

– От скажи, куди вона так часто їздить?

– Ну, до кравчині постійно вештається. То плаття їй треба шити, то блузку, тепер ось костюм начебто шиє, а що?

– А те, що явно вона не до кравчини їздить. Купила готові речі, а тобі чухає, що шиє. От скажи перед тим, як до неї їхати, як вона збирається?

– Ну як, приходить з роботи, йде в душ, зачіску поправляє, парфумами пшикається.

– От і я про що, ну навіщо б вона до кравчині так збиралася, скажи? І білизну, мабуть, гарну вдягає, так?

– Так.. Я не раз помічав, що до кравчині вона завжди гарну білизну надягає.. Ти хочеш сказати, вона до коханця їздить? Обманює мене?

– Так, Андрію, очі розуй.

Після цієї розмови я й задумався. Ну сама дивися, а що ще можна подумати? Коли збираєшся до кравчині, навіщо тобі душ, гарна білизна?

Олена засміялася. – Андрію, ну ти даєш! Ну сам подумай, я приходжу з роботи, йду в душ – це нормально?

Далі, я їду на примірку, там роздягатимуся, і мені хочеться нормально виглядати, це теж нормально. Те, що парфумами користуюся – це ознака зради?

Зойка ображена на мене, за те, що прикривати її не стала, ось і вирішила вона гидоти наговорити, а ти й розвісив вуха!

– Фух, Оленко, а я ж і справді злякався, як дурень, послухав цю Зойку! Ти ж у мене красуня така, око та око за тобою потрібне, відведуть ще!

– Не відведуть, не бійся. Пішли вечеряти, Шерлок Холмсе ти мій!

Наступного дня Олена випадково зіштовхнулася із Зоєю.

– Олено, куди це ти розфуфирена така?

– Ну як куди, до коханця ж, кому як не тобі це знати?

І Олена засміялася, а Зоя дивилася здивовано їй услід.

Ставте вподобайки та залишайте свої думки у коментарях стосовно цієї ситуації!