Собака привела нас на невелику стежку, на якій ми побачили лежачого літнього чоловіка. Собака сіла біля нього і заспокоїлася. Чоловік був живий, виявилося, що втратив свідомість і впав. Сам встати не зміг

Дуже люблю тварин, а собак особливо. Вважаю їх найрозумнішими і відданими. Нещодавно життя знову підтвердило це твердження.
Ми з сім’єю йшли на пляж. Було літо, і день був дуже спекотним. На півдорозі до нас прив’язалася невелика собачка.

Вела вона себе незвично. Те підбіжить до нас, то побіжить від нас в зворотну сторону. При цьому оглядається подивитися, чи йдемо ми за нею. Але ми продовжували свій шлях, не звертаючи на неї особливої ​​уваги.

Бачачи нашу байдужість, вона стала повискувати. Стала плутатися під ногами, в буквальному сенсі не даючи йти далі. Нам довелося зупинитися.

Стало зрозуміло, що собака кудись кличе. Вирішили піти за нею. Розвернулися і пішли слідом за собачкою. Побачивши, що ми її зрозуміли, вона замахала хвостом, побігла швидше, але постійно озиралася в нашу сторону.

Собака привела нас на невелику стежку, на якій ми побачили лежачого літнього чоловіка. Собака сіла біля нього і заспокоїлася. Чоловік був живий, виявилося, що втратив свідомість і впав. Сам встати не зміг.

Ми викликали швидку допомогу. Лікарі, що приїхали забрали чоловіка, нам сказали, що у нього стався гіпертонічний криз. Господаря забрала Швидка, ми пішли своїм шляхом, а собака так і залишилася сидіти на тому місці, де лежав чоловік.

Ми кілька днів обговорювали те, що трапилося. Стали шукати в інтернеті подібні випадки. І виявилося, що це далеко не рідкість, коли тварини рятують життя своїм господарям.

Author

Recent Posts

— Ти серйозно порівнюєш свої помідорчики з моїми вкладеннями?

Ірина нервово перебирала чотки з дерев’яних намистин — подарунок доньки з Балі. Тридцять п’ять років…

4 години ago

Мабуть, цей чоловік у минулому був кимось значущим

— Заїдьмо до церкви, — запропонувала Поліна. Вадим подивився на дружину й усміхнувся. Вони були…

5 години ago

– Що, вдома їжі не вистачає? – Глузували однокласники

У їдальні ліцею №6 завжди було чутно запах горохового супу, що підгорів, і зачерствілих скоринок…

8 години ago

– Як це – на вихід? Чому? Я ще не обідав! А часу – вже четверта! – Бурмотів зрадник

- Треба бути терпиміше, Оленко! - пролунав у слухавці вкрадливий голос свекрухи. - Терпиміші -…

11 години ago

Як же віддати дитину, якщо вона рідна, адже цілих дев’ять місяців носила її під серцем? Але Ірина лише відмахувалась: «Я вже думаю, що це не дитина, а хороші гроші»

Тамара Іванівна повільно йшла вздовж стелажів величезного супермаркету, розглядаючи полиці з різноколірними упаковками. Вона ходила…

12 години ago