Сьогодні посварилися, бо у всіх у житті зміни, мені прикро. А він у відповідь: “Будеш ще так діставати, взагалі нічого не буде”

Всім доброго дня. Мене звуть Лана. Коли я писала сюди історію, отримала хороші поради. Пройшло вже багато часу, і ось мені знову знадобилася ваша допомога. Тут дуже мудрі дівчата та люди, я була б рада прочитати вашу думку.

Все банально і просто, я зустрічаюся з людиною 3,5 роки. І він чомусь не одружується. Ми жили разом, так склалося, що довелося роз’їхатися в результаті сильної сварки.

Більше пів року назад це було, звичайно, потім ми помирилися, але жити разом я відмовилася аргументуючи: “що ми вже пожили разом, що там перевіряти, тільки вийшовши заміж”.

Але це його не підштовхнуло ні до чого. Так і залишаємось одне в одного. Я готую і прибираюся у нього. Допомагаю йому у побуті. У стосунках усе гаразд. Але періодично мене бере так скажімо “психоз”. Я все одно чогось чекаю.

За три роки я взяла іпотеку, зробила ремонт. Збираюсь поміняти машину. Але так і не змінила статус у стосунках. У нього весь час відмовки. То грошей нема, то роботи не було. Робота знайшлася, все одно якісь проблеми. То “швидко”.

Запитую прямо, каже “хочу”. Я розумію що сама звелася. Сьогодні посварилися, бо у всіх у житті зміни, мені прикро. А він у відповідь: “Будеш ще так діставати, взагалі нічого не буде”. За місяць мені виповнюється 30. І ТАК мені це важливо.

Я лише хотіла сім’ї, малюка завести. Я вже говорю, що згодна на невелике весілля, що не треба морочитися з грошима. Але підозрюю, що справа не в цьому. На його боці нікого немає. Він завжди зі мною проводить час.

Я сама повірте не зануда, у мене гарна робота, є хобі, займаюсь танцями. Зовнішньо приваблива. Було багато залицяльників, вибрала того, кого полюбила. Спочатку він був дуже закоханий і домагався старанно, а з часом розслабився взагалі.

У чому моя помилка? Думаю йти від нього. Втомилася від невизначеності. Водночас від його слів виникає відчуття провини, що це я “задовбала”, може я чогось не розумію.