Починалося все цілком мило і романтично. Вранці хтось залишав квіти біля моїх дверей. Потім на асфальті під вікнами з’являлися написані фарбою визнання в коханні. Пізніше дехто додався до мене в друзі на фейсбуці.
Стали спілкуватися.
Дійшла справа до побачення. І чоловік мене на побаченні дуже сильно налякав. Ви бачили, яким божевільним поглядом дивляться психопати? Це був саме такий погляд.
Я стала боятися його, що закохався в мене. І чим далі, тим більше моторошними ставали вчинки цієї людини. Він став надсилати мені знімки на пошту, зроблені потайки. Він стежив за мною в ті моменти, коли я виходила з квартири.
Потім зробив сайт присвячений мені. Там було кілька моїх фотографій з пріфотошопленними трояндами і дуже багато віршів. Чим довше існував сайт, тим більше там з’являлося віршів, зміст яких можна передати фразою: “Якщо не зі мною, то ні з ким!”.
Я хоч і можу постояти за себе (за плечима три роки тренувань по рукопашному бою + завжди ношу з собою балончик, але було страшно.
Все це зайшло дуже далеко і я написала заяву в поліцію. З ним поспілкувався дільничний. Ніякої справи заводити не стали (хоча його дії потрапляли відразу під кілька статей Кримінального кодексу).
На час відстав.
Але недавно мені стало здаватися, що за мною знову стежать.
Моторошно.
Було б набагато простіше, якби були пігулки від кохання – прийняв і перестав так себе вести або мріяти про людину, що не відповідає взаємністю.
Ліля швидко складала продукти на касі в сумки, готуючись нести їх кілька зупинок. Можна було…
Рівно о шостій годині Ганна зайшла в квартиру. -Доню, привіт! – з кухні визирнула мама.…
Оксана стояла біля старої хвіртки й дивилася на двір, у якому виросла. Тут усе було…
- Юля, ти хоч розумієш, як це виглядає збоку? Сусіди запитують, чому онуки на всі…
- Ти вже купила мамі подарунок? – Кирило навіть не привітався, одразу перейшов до справи.…
- Валю, щоб ноги твоєї тітки Марії більше не було в нашому будинку! - Репетував…