Моя подруга Аліса влаштувалася на нову роботу. Вона тільки після декрету, тому сили, енергії і потенціалу у неї точно вдосталь. Дитині вже 5, тому скоро з садочка до школи, часу вільного вистачає.
Прийшла влаштовуватися в одну компанію, де конче потрібні були рекламщики. По всім запросам Аліса підходила 100%, крім того досконало володіла англійською і італійською мовою.
-Ну що, як тобі нова робота? Як шеф, яку зарплату обіцяли? А ким ти будеш працювати, що в обов’язки входить? – не замовкала я.
– Робота звичайна, рекламщиком. Треба просто зацікавити клієнтів, вести там сторінки різні, блоги, сайт до діла привести бо він зовсім запущений. – нехотя відповіла Аліса.
На моє запитання про оплату, спочатку промовчала, а потім промугикала, щось про пробний місяць і випробувальний термін. Виявляється її, такого цінного робітника взяли лишень на мінімальну. Обіцяли, якщо справиться через тиждень бонусом дати якісь кошти, а от з 1 числа наступного місяця уже на достойну зп перевести.
Виконали обіцянку, але звільнили через 4 місяці. Аліса в шоці була, каже звільнили бо надто гарно працює. Вони вирішили, що за кілька місяців вони всі питання з приводу клієнтської бази закрили і все, Аліса їм не треба.
Через якийсь час керівник знову подзвонив їй з вибаченнями і проханням повернутися. Без її роботи продажі стали падати. Але Аліса тепер думає, в мене от поради питає, а я що? Що порадити?
Досі не можу схаменутися після приниження, яке влаштував мені власний чоловік. Як після такого дивитися…
Після заміжжя ми переїхали до рідного міста чоловіка. Винайняли однокімнатну квартиру. Мені подобалося наше життя,…
Коли мені було сім років, моєї мами не стало в лікарні, під час того, коли…
Я понад рік перебуваю у шлюбі. З батьками мого чоловіка я завжди була у чудових…
У дитинстві я мала чітке відчуття, що мене привели на світ тільки для того, щоб…
Ось вже двадцять три роки я одружена з людиною в якої дуже непростий характер. Сучасні…