Рит, ну задумайся, чоловік видний, хороший, чого тобі ще треба? Він твоє чадо з руками і ногами забере, кому ти ще така треба, з прицепами то нашими.
Як не дивно, але сестра мого колишнього чоловіка вмовляє мене познайомитися з її колегою. Якби хто таке мені раніше сказав, не повірила б, їй Богу.
-Ти д розумієш, продовжує Аня, що довго ти сама всеодно не витягнеш. А так і для здоров’я, і чоловік при тобі, фінансово знаєш яка підтримка буде. Я не розуміла чому Аня саме його намагалася мені з’ясувати, але я запам’ятала єдину її фразу – “довірся”.
Чисто візуально цей чоловік мені не дуже імпонував, але що робити, я Ані обіцяла вже. Пішли ми на побачення, мені всього 25, йому вже майже 40. Різниця суттєва, звісно, але що поробиш.
В результаті Аня настільки промила мені мозок, що я дійсно стала дивитися на Руслана як на чоловіка, потенційного доречі. Але згодом я зрозуміла чому вона так вчинила. Спочатку в мене просто не було слів, а потім я була вдячна Ані за її витівку, бо якби не вона, я б так і не побачила які люди мене оточують.
Короче після 5 місяців зустрічей я познайомила його з дітьми, потім з батьками і друзями. Згодом ми взяли шлюб. І тут звідки не візьмись намалювався мій колишній. Він 3 роки був в Чехії, а тут приїхав, кавалер, давай мені нерви мотати, то дітей хоче побачити, то має право в квартиру зайти, бо він приписаний.
Тут то правда мені вся і відкрилася. Аня з моїм колишнім чоловіком домовилися про те, що вони мене повернуть, а разом зі мною і 2 квартири, всю нерухомість, він знову на мені одружиться і потім відсудить все.
Та з часом і Ані дійшло який її брат лицемір. Звісно я на неї сердилася, адже в свої брудні ігри вони вмішували дітей, та потім Аня вирішила мене познайомити з Русланом.
Так вона і вину свою загладила і знаючи, що зовсім скоро повернеться колишній, організувала мені “страховку”. З таким захистом мені тепер нічого не страшно. Дякую Аньці, за її витівки, зараз в мене є коханий чоловік і аж 5 улюблених діточок. А колишній, а що колишній, бігає від однією до іншої, потім розлучається, щоб квартиру отримати.
Того вечора листопадовий дощ хльостав у вікна їхньої столичної квартири, наче хотів змити з фасаду…
Павло стояв на порозі своєї квартири, ніяк не наважуючись подзвонити у двері. Там, за дверима,…
– Таня! Ти? – гукнула Наталя Семенівна жінку у старому зеленому плащі. Вона була одягнена…
- Пані, не знаєте, автобус уже пішов? - до зупинки підбіг захеканий мужик. Саме мужик,…
Він брів нічним містом, сильно хитаючись, після прийняття доброї порції міцного. Куди забрів? Його це…
Їх завжди було троє, з дитячого садка. Смішно зізнатися, але в сорок два роки Ніна…