Я живу далеко, тому з мамою, братом та невісткою, спілкуюсь через інтернет. Є чат, але вже півтора місяця мати туди не пише. Вона скривджена на брата! У мене до цієї ситуації ставлення не однозначне.
У брата та невістки двоє дітей, мама завжди була напохваті: посидіти, до себе взяти, приїхати, допомогти, з садка забрати, на заняття відвести.
Ніколи мама їм не відмовляла, грошей не брала, просту усну подяку вважала за достатню.
Місяць та три тижні тому мама на тиждень потрапила до лікарні. Терапевту її кашель не сподобався, тому він виписав їй направлення на рентген.
За його результатами, запропонували мамі госпіталізацію. У мами був кіт. Кота треба було або десь прилаштувати, або ходити, годувати.
Немає у мами автоматичних годівниць і напувалок, а навіть, якби були, то кіт дуже соціальний, без людини зовсім ніяк не може. Брат пообіцяв їздити, щоб годувати кота.
Мама з лікарні у чат писала новини, кидала фото. Якось брат у чат писав, що у кота корм закінчився, та наповнювача у мішку на дні залишилось.
Мама відповіла, що треба купити, кинула картинки корму, та наповнювача, й переказала тисячу гривень. Брат все купив.
Коли маму виписали, ключі у брата вона забрала. Розмовляти з ним вона перестала – мама образилася.
Вона завжди з онуками час проводила, постійно їм все купувала, гроші на дорогу, щоб з ними посидіти, власні витрачала!
Жодного разу, ні копійки з них не взяла, а брат за пачку корму і пакет наповнювача, не погребував тисячу з мами взяти.
– Мамо, то поговори з ним. Скажи, що тобі неприємно, – порадила я мамі.
– Ось ще! Йому не три роки, сам міг здогадатися!
– Про що він мав здогадатися? Про те, що гроші, які він не просив, не здогадався тобі повернути, та купити все для кота за свої кошти?
– Мама, він чоловік! Причому, такий чоловік, якому треба прямо казати, що від нього потрібно.
– Коли я онуків забираю, то сама їх годую, сама їм їду купую, не сиджу, не чекаю, коли хтось напише, що їх треба годувати!
– Мамо, ти нісенітницю несеш. Поговори з братом, розберіться. Сто відсотків він навіть не в курсі, що у вас непорозуміння.
У чаті мати писати перестала. Дружина брата там миготіла, питала, чи зможе мама приїхати, посидіти з дітьми такого то числа, але мама не відповіла.
Дружина брата запанікувала, мамі зателефонувала. Мама їй відмовила! Вперше! Старшому племіннику восьмий рік, уперше за ці роки мама відмовилася їхати!
Брат і його дружина зрозуміли, що щось не гаразд, почали маму розпитувати. Вона своє, що “братові не три роки”, увімкнула. Вони втомилися грати у відгадування, і на зв’язок теж виходити перестали.
Брат мені написав після того, як мама відмовилася їхати на день народження молодшої дитини. Я маму здала, тому що сама вона ще невідомо скільки грала б у скривджену людину.
– Через гроші? Все це через гроші? – здивувався брат. – Чому вона не сказала? Я сам би коту все купив.
– Купив би! Навіщо взагалі писав, що треба купувати? Мовчки купив би!
Брат мамі тисячу гривень переказав. Сподівався, що інцидент вичерпано. Але ж ні! Маму сильно зачепило, як брат з нею вчинив!
За фактом, брат грошей не просив, мама проявила ініціативу, переказала, і образилася на те, що брат гроші взяв. Не переказувала б!
Брат не вміє думки читати. А ще іноді він тупуватий. Я б, наприклад, промовчала і купила корм і наповнювач за свої гроші. Брат не здогадався! Мама образилася!
Маму теж не просять все дітям купувати. Це її ініціатива! Вона за своєю волею гроші витрачає, і ніхто не винен, що брат і невістка не можуть здогадатися, хоч якусь частину витрат відшкодовувати.
Або таксі мамі оплачувати, коли вона їде, допізна сидячи з дітьми. Такі вони люди! Мама інша: сама завжди все сплачує, а за свою допомогу – ні гривні не візьме!
Але ж, усі люди різні! Тому людство й освоїло мову, щоб розмовляти та домовлятися! Мама просто могла написати в чат, що з грошима проблеми!
Або, взагалі, можна було просто попросити, щоб брат купив корм та наповнювач за власний кошт.
– Я взагалі ніяким боком до цієї ситуації, але образа вашої мами й мене стосується. Не розумію, чому? – зізналася невістка.
– Я теж не розумію. Я тобі у цій ситуації не порадник.
Мама заспокоїться. Сподіваюся, вони з братом вирішать непорозуміння, що відбулося. Брат міг би, хоч раз, напружити звивини: поки діти тижнями у мами гостюють, не святим же духом харчуються?
Так і він міг би маминого котика своїм коштом нагодувати, не збіднів би! Але, на мою думку, і мама ціпок перегинає! Як вважаєте?
