Світлана дуже з острахом відносилася до чоловіків. Вона була гарною жінкою, але її багато раз обманювали. Тепер вже їй хотілося справжнього жіночого щастя.
На горизонті з’явився один Богдан, який постійно дуже гарно обходився з нею, залицявся. Але чи був він таким же добрим? Не відомо.
В наш час так буває, що зустрічаєш людину, вона намагається з усіх сил показати яка вона добра, хороша, чуйна, проходить час і все єство вилазить з душі. А от Світлана вже виросла з віку, коли її цікавила обгортка чоловіка.
Але розгадати Богдана вона ніяк не могла. Надто вже він їй здавався обережним, надто серйозним. Наче боявся сказати щось не те, і Свєта відразу знову подумала про те, що знову на її шляху трапився чоловік, який видавав себе не за того.
Черговий раз вони поверталися додому з ресторану.
Він про щось захопливо їй розповідав, вона думала чи не даремно це все, чи варто отак продовжувати, чи може вже треба було б розвернутися та піти, прямо зараз, відпустити руку і піти.
Все змінилося в мить, коли перед собою вони почули звук коліс мотоцикла, який на шаленій швидкості гальмував, крики, якийсь образ жінки в первулку. Богдан покинув її руку і побіг.
Навіть вона, Свєта, яка вважала себе дуже доброю і чуйною на це б не пішла, чи злякалася, чи що. Богдан швидко підняв жінку, вона біла напідпитку, але жива, єдине що у старої була вивихнута нога і пошкоджене коліно, трішки йшла кров з носу, було кілька ран на голові та руках.
Не так все жахливо. Викликали швидку, але це була пішохідна зона, не заїхали б. Він метрів 300 в своєму новому піджаку, білих джинсах ніс її на руках до місця куди мала під’їхати швидка. Все обійшлося, але жінку забрали.
Світлані і самій треба була швидка, бо вона нечувано злякалася. Йшли додому мовчки. Він провів її і мав викликати таксі. -Богдане, зайди, я хоч плями відперу, чи що? Він зайшов. Більше не розлучалися. Свєта знала, що якщо до чужої людини можна бути таким сердешним, то її він точно в образу не дасть. Тепер їй є кому вірити.
Я йшов двором, переходячи від одного магазину до іншого. Звичайний суботній ранок, нічого особливого просто…
Була ніч. Тамара вже майже засинала, коли задзвенів шнуровий телефон. Він не дзвонив уже майже…
Ганна складала черговий букет для весілля, коли зателефонував незнайомий номер. Дзвонила сусідка дядька Петра, виявляється,…
— Галино Іванівно, покладіть ключі на стіл. Зараз же! — Тетяна стояла у дверях спальні,…
- Купив подарунок іншій жінці? - Запитала Марія чоловіка. - Думав, не помічу, не дізнаюся...…
У той день, коли не стало моєї Олени, лікарі сказали мені: «У вас залишився син,…