Моє сімейне життя почало руйнуватися. Стосунки з чоловіком були натягнуті, обидва розуміли, що розлучення неминуче. Постійні сварки та скандали були тому підтвердженням. Але зробити вирішальний крок, ніхто з нас не наважувався. Зупиняло й те, що у нас була дитина.
Сварки виникали частіше через те, що чоловік одного разу, залишившись без роботи, ніяк не міг знайти іншу. Я працюю в рекламній фірмі менеджером, але однієї моєї зарплати для сім’ї з дитиною недостатньо. Іноді мені здавалося, що він звик бути вдома, і його це влаштовує. Мене найбільше засмучувало те, що чоловік сам створював собі складнощі з роботою.
То робота далеко від дому, то не влаштовує зарплата, то ще багато різних причин. Я ж говорила, щоб він погоджувався поки що на ту роботу, яку йому пропонують, а потім можна буде знайти те, що подобається. Тим більше, що ми зробили ремонт і потрібні були гроші на кухонні меблі.
І ось у чоловіка з’явився шанс отримати роботу у солідній фірмі, і зранку він поїхав на співбесіду. Наприкінці дня він зателефонував і сказав, що їде додому. Про результат співбесіди не повідомив, а я не стала передзвонювати, думаю, приїде, вдома розповість.
Але минуло вже години зо три, а його все не було. На дзвінки не відповідав. Спочатку я себе заспокоювала, що ось пролунає дзвінок у двері, але він не приходив. Я почала хвилюватися все більше і переживала, щоб з ним нічого не трапилося. Нехай його не візьмуть на роботу, аби він повернувся додому. І тут я зрозуміла, як він мені дорогий і, як мені його не вистачає. І сварки через гроші здалися мені такими несерйозними.
Приїхав чоловік додому близько десятої години. Виявилося, що його взяли на роботу із гарною зарплатою, і він затримався, обговорюючи з начальником робочі моменти. Але я його майже не слухала, для мене важливо було, що з ним усе гаразд, він живий був вдома. \
З того часу наші стосунки змінилися на краще, бо обидва зрозуміли, що маємо бути разом та підтримувати одне одного.
- Може, цими вихідними на дачу не поїдемо, у матері твоєї день народження? - Запитала…
- А що ж ви їсте? – поцікавився здивований тесть. - Ну, сир, йогурт, -…
Субота Віри скінчилася, навіть не встигнувши розпочатися, — зрозуміла вона десь о пів на дев’яту…
Кухонна тиша була для Діани наче ліки. Вона повільно, чашка за чашкою, витирала чистий посуд…
Ніна Іванівна прокинулася від того, що за вікном голосно каркнула ворона. Вона лежала ще кілька…
Сусідка Ніна Павлівна, наче тінь, з’явилася біля хвіртки, саме коли Аліна ставила важкий пакет із…