Не дивуйтеся, але хоч і двадцять перше століття на подвір’ї, ми з мамою та двома дітьми живемо у комунальній квартирі. Нашій родині належать дві кімнати, у третій живе жінка похилого віку – тітка Валя, у четвертій – квартирантка, а в п’ятій – наш головний біль, дядько Саша. Раніше дядько Саша жив із матір’ю, яка його доглядала. Він ще не старий чоловік, але у 2011 році залишився прикутим до візка.
Коли він повернувся з лікарні в нього почався складний період, з’явилися шкідливі звички. Ми всім будинком намагалися допомогти йому, казали, що життя на цьому не закінчується, змушували жити повним життям. Роботу для нього вдома знаходили, але все марно – вистачало його максимум на тиждень. А потім знову скандали, нецензурна лайка, тощо.
Доки була його мати, вона хоч якось могла його заспокоїти. Але її вже немає два роки, і життя нашої квартири перетворилося на справжнє пекло.
Дядько Саша постійно водить друзів, які крадуть продукти з холодильника, сміттять у місцях загального користування, кричать і лаються. Поліція допомогти нічим не може – приїдуть, розігнать їх, а вони наступного дня знову приповзають.
Вечорами просто неможливо, на кухню чи коридор вийти – сидимо, як миші, у своїх кімнатах. І зробити нічого не можемо – чи мало, що цим людям на думку спаде.
Найбільше за дітей хвилююся – ким вони виростуть у такому оточенні? У мене два хлопчики, десять і шість років, і вони вже використовують лайку, а що далі буде?
Старшого нещодавно за шкідливою звичкою застала, почала соромити, а він на мене нецензурними словами попер. Як нам позбутися цього дядька Саші, не знаю. За законом виселити його не можна, тільки кімнату його викупити та надати інше житло, але він і слухати не хоче. Та й не розуміє вже нічого, деградував повністю. Може, хтось стикався з такою ситуацією і допоможе слушною порадою? А то хоч із дому тікай від такого життя!
– Алла! У нас радість, – урочисто почала мама розмову по телефону, – Олег, здається,…
Що вона пішла із життя, Валя зрозуміла відразу. Ця думка виникла з нізвідки й міцно…
Поліна була красуня і знала це з самого дитинства. Про це з любов’ю їй говорили…
-О! Дивись який набір лего! Я як раз такий Мишкові хотів купити! – радісно промовив…
Ключ застряг на півоберті. Я смикнула сильніше, метал скрипнув, і двері піддалися. Повітря в коридорі…
- А ви знаєте, у вашого чоловіка коханка? - А ви знаєте, що у нього…