Мої сусіди займаються цим в годину-дві ночі так, що їх чує весь будинок. Коли я поскаржилася подрузі, вона пожартувала: мовляв, ти заздриш. А мене бісить, що завтра на роботу, а заснути неможливо. Навіть збиралася покласти під їх двері записку, але розгорнулася і так з нею і пішла. Як їм пояснити, що потрібно думати про інших?
Олена, 41 рік. Порада від психолога.
У багатоквартирних будинках жити зовсім не почув сусідів практично неможливо. Якщо хтось скаже: «Це моя квартира, і я буду робити у ній все, що захочу», то він не має рації. Оскільки ми живемо поруч не тільки з сусідами, а й з їх звичками і потребами, то змушені з цим рахуватися. Інакше наш спільний дім досить швидко перетвориться в пекло. Той, хто не готовий миритися з бажаннями інших, може придбати окреме житло – приватний будинок, де ніхто не завадить мешканцям стогнати або включати Rammstein на повну котушку.
Там вони можуть дати місце звичкам без оглядки на інших. А вам, Олено, я б запропонувала подбати про те, щоб були дотримані ваші кордони, проте при цьому не переступати чужих. Особисте життя на те й особисте, що його не роблять надбанням громадськості, в цьому я з вами солідарна. До речі, варіант з запискою – непоганий. Питання в тому, якою вона буде.
Приділіть увагу тому, щоб вона вийшла не злісною, а ввічливою, може бути, трохи з гумором. У ній потрібно попросити про тишу – те, в чому ви і маєте потребу. Незважаючи на те що ви неабияк злі за те, що вам не дають виспатися, важливо втриматися від сценарію «око за око”, не соромити пристрасних коханців, не ставати в позу агресора – це лише посилить конфлікт.
Допускаю, що вони погано уявляють, наскільки заважають вам. Знайдіть коректний спосіб повідомити їм про це. А якщо не відреагують або будуть агресивні в відповідь, ну що ж, на це є дільничний.
Ганна посміхалася гостям, але всередині відчувала тривогу. Тридцять п'ятий день народження жінки святкували у ресторані…
– А чому це всі гроші їй? Я також твоя дочка! Так не чесно, мамо!…
— Ти впевнений, що це гарна ідея? — Олена поправила сережку, дивлячись на себе у…
Того вечора Анна провела чимало часу біля плити, обережно помішуючи киплячу солянку. Це була страва,…
Час наближався вже до обіду, коли Ілля нарешті зміг зателефонувати коханій дружині: - Яно, я…
- Може, посидимо у кафе? Пінного замовимо, поговоримо? - Запитав Микола наприкінці робочого дня. -…