Моя свекруха думає лише про себе. І я так кажу не тому, що вона моя свекруха і в нас не склалися стосунки. Може, я в чомусь і не маю рації, але я думаю, ви зможете мене зрозуміти, коли я розповім усю історію.
Ми із чоловіком в шлюбі вже 15 років. Коли побралися, стали жити у моїй двокімнатній квартирі, яка дісталася нам від мого дідуся. У цій же квартирі ми виростили двох доньок. Спочатку нам вистачало місця, але дівчатка ростуть і потребують особистого простору.
Ми нещодавно зробили ремонт, тільки місця від цього більше не стало. І при цьому моя свекруха купує собі трикімнатну квартиру у центрі!
Марія Ігорівна поїхала на заробітки одразу після нашого весілля. Тоді її мама, бабуся чоловіка, захворіла та злягла. І свекруха лишила бабусю на нас. Тоді вона обіцяла, що допомагатиме. А якщо добре влаштується, то навіть квартиру нам потім придбає. Тільки слізно просила доглянути бабусю. Вона й була з нами до кінця.
Але, занурившись у хороше життя, пані Марія швидко забула про свої обіцянки. Гроші висилала лише на свята. Та й то якісь кумедні суми. Не приїхала ні на похорон бабусі, ні на народження онучок.
Я спочатку бурчала, але потім вирішила, що якщо вона така щаслива, то нехай живе там собі. І ось через 15 років вона вирішила повернутись додому.
Свекруха купила собі трикімнатну квартиру у центрі. Але квартира була у новобудові, тож знадобився ремонт. Відкладених грошей їй на це не вистачило, тож вона продала стару квартиру.
Обставила там все за останніми трендами та запросила нас на новосілля. Мене це розлютило! Як можна витратити стільки грошей на марну трійку в центрі, коли її онучки не забезпечені житлом?
Але коли ми прийшли на новосілля, то зрозуміли, до чого це все було. Виявляється, Марія Ігорівна зібралася заміж. Вона зустріла чоловіка майже на 10 років молодше за неї, а він покликав її повернутися. Ось вона і вирішила облаштувати сімейне гніздечко.
Ми з чоловіком дивилися на все це і дивувалися. Гроші на покупку квартири у неї знайшлися, але для наших доньок нічого не знайшлося.
Ми зрозуміли, що свекруха думає лише про себе і майбутнє онучок її зовсім не турбує. Якщо так, то і її майбутнє нас не цікавить. Тепер вона немає онуків, а дівчатка не мають бабусі. Жили без неї 15 років, ще стільки ж проживемо. Хіба я не права?
