Зі своїм чоловіком я познайомилася дорогою додому з магазину. Того дня я вирішила зробити покупки, та набрала надто багато продуктів.
Ось Ігор мені й допоміг донести продукти додому. Поки ми йшли додому, ми познайомилися з ним, та обмінялися номерами.
Одного дня Ігор мені зателефонував, і запросив прогулятися парком. Так наші стосунки й розпочалися.
Приблизно десь через пів року, ми вирішили жити спільно. Коли ми розповіли мамі Ігоря про своє рішення, то вона одразу сказала, що у свою квартиру вона нас не пустить.
Хоча ми й не збиралися жити в неї, а відразу вирішили, що будемо винаймати квартиру, чи кімнату в гуртожитку.
Та й де в неї там жити? Хоч і була в неї трикімнатна, але Ігор мав ще молодшу сестру, яка й проживала у матері зі своїм чоловіком.
Чесно сказати, сестра в нього ще та лоботряска: працювати не хоче, куди не влаштується на роботу, то вже через місяць її виганяли.
Ось вона все і жила у матері під боком, та й мати, мені здається, була не проти. Вже за рік ми з Ігорем зіграли весілля.
Весілля було у нас звичайно не таке шикарне, про яке мріє будь-яка дівчина. Але ми з Ігорем залишилися задоволеними, адже ми стали чоловіком і дружиною.
Жили ми тоді в гуртожитку, і я вже була в положенні. Одного дня до мене підійшов на вулиці літній чоловік і представився моїм батьком.
Батько пішов від нас, коли я була ще зовсім маленькою, і я його зовсім не пам’ятала. Він попросив вибачення за все, і запропонував прийняти весільний подарунок, простягнувши мені якісь документи.
Я звичайно поцікавилася, що це таке? На що він мені відповів, що це документи на квартиру.
Виявляється, моя хрещена йому повідомила про моє весілля, та, що ми з чоловіком проживаємо у гуртожитку. Ось він і вирішив зробити нам весільний подарунок.
Я була дуже зла на нього, що він нас з мамою покинув, але відмовлятися від такого подарунка, я теж не збиралася.
Коли я прийшла додому, то чоловік уже був удома, і бачив, що я стояла, та розмовляла з якимсь чоловіком. Я звичайно все йому розповіла.
Ми відразу зібралися, та поїхали дивитися свою квартиру. Зайшовши до квартири, та роздивившись її із середини, то, чесно кажучи, у нас був шок.
Це була трикімнатна квартира з євро ремонтом, і навіть меблі вже всі були. Ми навіть побачили, що одна кімната була дитячою, з відповідним декором.
Нашій радості просто не було межі. І тоді ми вирішили похвалитися свекрусі про квартиру. Коли ми приїхали до неї додому, і все розповіли їм, то у них навіть щелепи повисли від заздрощів.
Свекруха дуже зацікавилася нашою новиною, та, відразу, вирішила їхати дивитися квартиру. Коли ми приїхали до квартири, вони з дочкою ходили по кімнатах, і жадібними очима все оглядали.
Тут свекрусі й прийшла думка, щоб ми цю квартиру віддали її донечці, а самі переїхали жити до неї.
Якщо чесно, у мене навіть волосся дибки встало, від такої пропозиції. Як мені пам’ятається, зовсім нещодавно, свекруха була проти, щоб ми в неї проживали.
Тут у мене все і скипіло, я їй висловила все, що я про неї думаю, і вигнала їх зі своєї квартири.
Я, якщо чесно, таких зухвалих людей ще не бачила. Коли я заспокоїлася, то попередила чоловікові, щоб я більше не бачила його маму, та сестру у себе у квартирі.
Після всієї цієї перипетії, у нас з’явився чарівний синочок, а свекруха, та її дочка навіть не прийшли, коли нас виписували з лікарні. А мені й байдуже!
Їх, мабуть, заздрощі заїли, та образа, за мої правдиві слова замучила! Батькові своєму я вдячна за такий подарунок, а ось свекруху засуджую за її витівки! А ви що скажете?
