Свекруха намагається звести мого чоловіка з колишньою дружиною

З Кирилом я познайомилася, коли він вже розійшовся зі своєю першою дружиною Тетяною. На той момент вони вже понад рік були офіційно розлучені. З родини чоловіка я не уводила.

У Кирила з Тетяною є спільний син Діма. Добрий і відкритий шестирічний хлопчик. Жодних неприязних почуттів у мене до першої родини чоловіка немає. Ми часто запрошуємо Діму у гості, іноді разом ходимо у кіно.

Як потім я сама опинилась в положені. Кирило одразу зробив мені пропозицію, і я, звісно, ​​погодилася.

Знайомство зі свекрухою Людмилою Олексіївною не склалося з самого початку.

– Ну, проходьте, – невдоволено сказала свекруха, коли ми прийшли до неї. – Отже, шлюб по зальоту. Ну ну…

До речі, до приходу гостей вона підготувалася, накрила стіл. Під час нашого візиту вона запитала мене про те, на якому я терміні. І все. Далі мене ніби не існувало. Розмова була тільки про самого Кирила і про Тетяну з Дмитриком.

Мені було це образливо. Цілий вечір я мовчала, мене просто ігнорували. Але я подумала, що, можливо, це просто захисна реакція свекрухи, адже на єдиного синочка “вчиняють замах”. Добре ще, що не разом із нею житимемо.

Потім було весілля. Зʼявилася донька Алла. Ми з чоловіком були щасливі. Тільки ось для свекрухи мене, як і раніше, не існувало. Свого відношення до мене вона не змінила.

Крім цього, Людмила Олексіївна завжди намагається підлаштувати зустрічі Кирила з його колишньою дружиною та дитиною. То на дачу сина покличе, то додому щоб щось допоміг. І в цей час там незмінно опиняються Тетяна з Дімою. Я ж, ясна річ, з ним не їжджу, бо сиджу вдома з нашою дитиною.

І Тетяна теж не прагне цих зустрічей. Їхнє розлучення з моїм чоловіком було виваженим і усвідомленим рішенням. Однак, схоже, що у свекрухи з цього приводу інша думка.

Під час однієї з розмов з Тетяною та сказала мені, що іноді їй самій стає незручно від таких ситуацій. І взагалі, у неї з’явився інший чоловік, щоправда, свекруха про це поки не знає.

А спочатку Людмила Олексіївна до неї теж дуже не тепло ставилася. Все змінилося лише після появи Діми.

Можливо, я б не сприймала так близько до серця цю ситуацію, якби ставлення свекрухи не проєктувалося на мою дочку. Адже в нашому випадку після її появи не змінилося зовсім нічого.

Для бабусі моя дочка також “порожнє місце”. А вона її онука.

Я вирішила спробувати виправити ситуацію, що склалася, і поговорила зі свекрухою.

– Людмила Олексіївна, чому ви до нас так ставитеся? – Запитала я. – Адже ми вам нічого поганого не зробили.

– А за що мені любити вас? – сказала свекруха. – За те, що ти мого сина захомутала? Дитиною до себе прив’язала! Змусила одружитися з собою!

Я сказала, що це все неправда, і Кирило любить мене та нашу дочку.

Свекруха відповіла, що це все тимчасово. Що скоро Кирило схаменеться і повернеться до Тетяни з Дмитриком. Адже саме вони – його справжня родина.

Я ледве стримала сльози після цих слів. Тільки вдома дозволила собі розплакатися. Душу розривала образа. Причому не так за себе, як за свою дочку.

Я не розуміла, чому ця жінка не сприймає нас з Аллою, адже це її рідна онука! І чому вона така впевнена в тому, що Кирило нас покине. Можливо тому, що вона буде докладати максимум зусиль?

Увечері прийшов із роботи чоловік. Я йому розповіла про розмову, що відбулася. На сімейній раді ми вирішили обмежити своє спілкування зі свекрухою. У гості до неї не ходимо, до себе не запрошуємо.

Я, звичайно, й раніше нечасто зі свекрухою зустрічалася, але тепер і Кирило не ходить до неї. Лише дзвонить пару разів на тиждень, щоб дізнатися про її самопочуття. Адже як-не-як вона його мати.

А Людмила Олексіївна від цієї ситуації дуже злиться. Коли чоловік їй дзвонить вона погрожує йому залишити його без спадку. Каже, що відпише квартиру єдиному, справжньому онуку Дмитрику.

Нам звичайно її квартира не потрібна, нам є де жити. Нам потрібні нормальні стосунки з родичами. Чоловік кожен раз засмучується після розмови з мамою і через це я почуваюся винною, наче ці сварки через мене.

Що я маю зробити, як я маю себе поводити, щоб ситуація змінилась?

Дуже сподіваюсь, що колись вона нас прийме. Хоча, якщо чесно, я вже цього не дуже прагну, лише заради чоловіка.

You cannot copy content of this page