У свекрухи немає ні сорому, ні совісті. Думала, що тема з цією бісовою лазнею закрита раз і назавжди, не наважиться вона ще раз під цим приводом гроші тягнути. Але надто хорошої я була про неї думки.
Вона ще і як наважилася! Знову почалися пісні, що лазня – це просто її мрія, і нам самим буде добре, коли лазня з’явиться. Все так, але ми за цю лазню вже тричі платили, а нічого так і не змінилося.
Ми з чоловіком живемо в місті, а свекруха та молодший брат чоловіка в області в селі. У нас своя квартира, яку ми брали ще десять років тому і вже розплатилися, а зараз підростає син, йому виповнилось два роки.
У брата чоловіка теж своя сім’я, дружина, двоє дітей, і живуть вони поряд зі свекрухою. Точніше, раніше жили зовсім у неї, але потім їм вдалося купити будинок неподалік, і молоді відселилися.
Ми в село зараз їздимо рідко, та й раніше не часто не виходило, бо добиратися далеко, а машина з’явилася лише рік тому. Зазвичай нам свекруха дзвонила, коли щось допомогти треба було, хоча в неї під боком молодший син є, але його вона не турбувала.
Або приїжджали ми, або вона поралася сама, а потім під час кожної телефонної розмови скаржилася, що спина болить і взагалі, вона мало не померла на цих грядках.
Але город свекрухи – це квіточки, основною проблемою останніми роками у нас є лазня, яку свекруха мріє збудувати. Колись лазня в них була, ще батько чоловіка ставив, але потім вона згоріла, і з того часу її ніхто не відновив.
Перший раз свекруха підняла тему лазні, коли в нас ще висів борг за квартиру. Чоловік їй тоді одразу заявив, що у нас самих грошей не вистачає, тут не до лазень. Аргумент свекруха сприйняла і наступні два роки до нас не чіплялася. Але тільки варто нам було виплатити всі борги, як вона знову тут.
– Лазню все одно треба ставити. Ну що це за миття – під душем намок і все. А у лазні й відмитися можна, і для здоров’я корисно. Будете приїжджати паритися, — спокушала нас свекруха.
Мені ця лазня, що тоді була не потрібна, що зараз. А чоловіку ідея припала до душі. Взяв кредит на сто тисяч, віддав мамі гроші, вона обіцяла, що в неї бригада вже є, і все взагалі домовлено. Телефонувала й говорила, що все добре, роботи йдуть.
А коли ми через місяць приїхали, ділянка була в такому ж вигляді, як і раніше. Тобто ніякою лазнею там навіть не пахло. Свекруха довго щось вигадувала і казала, що робітники вже оплачені, але там форс-мажор, а потім зізналася, що молодший синок у неї був під загрозою відрахування з університету і треба було гроші декому занести.
– Тобі що шкода грошей для рідного брата? – Пішла в атаку свекруха.
Ми ще й винні залишилися, ага. Не могла прямо сказати, що син баран і треба його довчити, дайте грошей на хабар. Думаю, чоловік пішов би назустріч, хоча б зайвих надій не було. А то він мені цією лазнею всі вуха продзижчав.
Через рік молодшенький вже довчився, а свекруха знову давай про лазню. Тут про те, що чоловік знову їй грошей дав, я дізналася вже після того, як вона вклала їх у весілля молодшого сина. Чоловік так кричав, що шибки дзвеніли.
– А ти хотів, щоб він як цуценя безпородне був, щоб люди сміялися, дивилися і пальцем тицяли, яка ми біднота? – у голос плакала свекруха, яку вже вдруге спіймали на гарячому, а саме на витраті грошей, які їй давали на конкретну мету.
Чоловік отримав від мене прочухана і ця тема з лазнею ще на кілька років затихла. Наступного разу справа була перед тим, як я опинилась в положені.
Мама чоловіка тоді била себе п’ятою в груди та заявляла, що цього разу точно все буде. Навіть договір притягла до нас у місто, щоб чоловік сам переконався – лазні бути.
Але замість лазні був ремонт у будинку молодшенького, який він купив незадовго до цього.
– Їм мали батьки невістки грошей дати, була умова, що ремонт сплатять вони. Але там щось не вийшло. А їм тепер що у руїнах жити? Я й дала гроші. А що лазня? Свати грошей віддадуть, поставлю лазню.
Я сказала чоловіку, що якщо я ще раз дізнаюся, що він мамі хоч копійку дав на цю бісову лазню, я з ним розлучуся в ту ж мить, навіть дитина не зупинить.
Чоловік і сам вже зрозумів, що три рази потрапити на той самий розвод – це перебір. Тему лазні він собі закрив. Я думала, що і свекруха теж, адже всьому має бути межа.
Але ні, вчора вона знову почала зітхати про те, що потрібна лазня, ой як потрібна. Кісточки її старі попарити, і діткам теж буде корисно погрітися, щоб ніяких бронхітів та іншого не було.
Чоловік їй одразу сказав, що з цією темою вона нехай до брата йде. Ми свій ліміт грошей на дачу вже вичерпали. Тепер його черга.
Дивуюсь просто нахабству цієї жінки. Цікаво, на що там молодшенькому вкотре не вистачає?
