Свекруха відмовилася допомагати із семирічним онуком, який цього року пішов до школи. Каже, що вона не має здоров’я, щоб з ним возитися.
А що з ним возитися? Забирати зі школи та годувати обідом? Ось це викликає якісь труднощі? При тому, що від свекрухи до школи лише дві зупинки автобусом.
Навесні син ходив у садок, куди його водили та забирали ми з чоловіком, свекруху до цієї справи не залучали. Потім садок зачинився на ремонт.
Тоді онука забрали погостювати мої батьки. Якраз і дитина відпочила, і мої батьки з онуком натішилися. Свекруха знову в цьому не брала участі.
Але я й не розраховувала, у неї город із весни до осені. Та й особливої потреби теж не було, ми самі якось справлялися, а ось зі школою нам допомога була вже потрібна.
Від нашого будинку школа знаходиться далеко. У нас квартира в новобудовах, обіцяли там школу здати, але щось поки що ніяк не можуть закінчити будівництво, довелося записувати дитину в іншу.
Інша розташована за пів години їзди автобусом, але там є пересадка, тому для дитини поки що це проблематично, їй взагалі треба звикнути до ритму школи та нового ступеня в житті.
Натомість від свекрухи школа у двох зупинках. Тому було логічно припустити, що з дитиною нам допоможе свекруха. А що їй? Прийшла в обід, забрала онука, обідом погодувала, а далі чекай, коли ми за ним приїдемо.
Нам же зриватися з роботи, щоб забрати дитину зі школи, ніхто не дозволив би, тому або син сам їде додому, що дуже складно поки, або чекає у бабусі.
– У мене здоров’я не дозволяє з онуком возитися, – стиснула губи свекруха, коли ми розповіли їй ситуацію.
Та що ти? На городі головою до низу стояти з квітня по вересень у неї сили є, а з онуком посидіти – вже все, здоров’я немає, який сум.
Навіть умовляння, що поїздити за онуком треба буде лише перші тижнів зо три, а далі він уже сам зможе дві зупинки проїхати, на свекруху не подіяли.
Я промовчала, чоловік з мамою посварився, бо насправді не про таку велику послугу ми в неї просимо, але вона стояла на своєму.
Свекруха відмовилася, ми не можемо, мої батьки живуть в іншому регіоні, а вирішувати проблему треба. І що робити? Ми з чоловіком довго думали, але дійшли висновку – треба наймати няню.
Вона приїжджатиме за дитиною до школи, відвозитиме її додому, годуватиме обідом і все. Це має бути не так вже й накладно. Тим більше ми гроші збиралися брати з тих, що зазвичай віддавали свекрусі як допомогу. Вона без них точно не помре, просто отримуватиме менше.
Але свекруха, яка звикла до певної суми на місяць, дуже обурилася та невдоволено тепер з нами розмовляє. Мовляв, якщо людина за станом здоров’я не може слідкувати за дитиною, то чому в неї урізають кошти.
Але ж я знаю, що з її здоров’ям все добре. Це просто вона зайвий раз хоче подивитися серіальчик та не напружуватися. Я думаю, нічого страшного з нею не станеться, якось переживе. Зрештою, через її відмову ми повинні додатково витрачатися.
Сподіваюся, вона не скандалитиме далі, тому що в мене взагалі немає жодного бажання з нею зайвий раз перетинатися. Нехай чоловік із нею спілкується і пояснює кожен раз, чому в неї поменшало грошей.
Господи, як же я терпіти не можу матусю Віті! І винен у цьому він сам.…
Це ж треба було колишньому чоловіку здогадатися через сім років притягтись, як ні чого наче…
У батьків з'явилася мета, прямо навіть марення. Вони хочуть жити ближче до онуків, а то…
Моя старша онука – дочка сина від першого шлюбу. Син прожив зі своєю першою дружиною…
Діти, що ростуть без батьків. Жінки, які роками не бачать своїх коханих. Тяжкі умови праці……
Весілля було гучне, страви смачні, напої міцні, подарунки коштовні, але, на жаль, все це не…