Звернулася до мене за порадою моя подруга. Вони прожили з чоловіком 14 років щасливого життя. Хто б знав, що всі проблеми почнуться від того, що захворіє його мати. Свекруха завжди була активною, живою такою жіночкою, не хотіла ніколи ні себе мучити, ні інших.
Але хвороба підкосила її. Так сталося що вона злягла. Рита тільки вийшла на хорошу посаду після численних декретів, після 14 років соплів, дитячих криків, готування та миття підлоги.
А тепер, коли її призначили керівником відділу, дали хороший оклад, вона має лишити все і сидіти з хворою матір’ю чоловіка. Вона бідкається, каже, що і свекруху школа, але її роки вже пораховані, а я молода, я пів життя в декреті просиділа, світа Божого не бачила, від дітей горщики носила, тепер від баби старої буду.
Рита згодна на свій з чоловіком оклад найняти доглядальницю, обіцяє щодня приїздити до свекрухи, на вихідних забирати її до себе, бо не така вона вже й лежача, якщо чесно.
Але ні, чи то чоловік не розуміє, чи то свекруха хоче зіпсувати все останнє життя Риті, але ні в яку. Каже, що хотіла б провести свої останні роки з рідними, а не в компанії якоїсь недалекої медсестри.
Рита з чоловіком посварилася. Каже йому, що як той хоче, то хай звільняється і сам з матір’ю сидить. Чоловік образився, то бабуся тепер і на внучку перекинулася, відмовляє її йти вчитися, каже, от доглянеш за мною, квартиру подарую.
Але всі розуміють, що внуків у неї всього 2, син один, квартира і так їм перейде. А губити молоде життя дівчини не хочеться. Всі в свої 17-18 будуть гуляти, навчатися, любити, і все таке, а мала має бабу глядіти стару?
Скоро так і до розлучення дійде, каже Рита. І розлучуся, як треба буде, але наше життя губити не дам.
