Олексій лежав на дивані вже третій місяць. У сусідній кімнаті сиділа Діана, вона ще в декреті почала працювати в інтернеті, а тепер це було основним заробітком у сім’ї. Донька Ганнуся була у школі, третій клас.
– Діано, коли обід? Досить балакати телефоном, – вибагливо крикнув Олексій.
– Іди, розігрій. Все готове, – сказала Діана, прикривши рукою слухавку.
Потім вона продовжила розмову. Олексій бурчав, але пішов на кухню. Він гримів посудом, гупав холодильником, упустив ложку.
– Сидиш удома, а нагодувати чоловіка не можеш!
– Це ти сидиш удома, а я працюю! Знайшов роботу? Шукай, я їду, мама захворіла, все дуже серйозно. Аня їде зі мною, у неї канікули з завтрашнього дня, а потім буде видно.
– У якому сенсі їдеш? А я?
– А ти дорослий, їжа в холодильнику є, а далі зароби сам. Буде стимул знайти роботу. На крайній випадок у тебе є мати.
– У тебе є сестра, нехай вона з вашою матір’ю сидить.
– Вона і так сидить, там все дуже тяжко. Ми будемо удвох, а не я сама. У неї, між іншим, теж дитина. Ти чудово знаєш мою маму, вона хворіє давно, здоров’я у неї погане. А зараз після нападу вона не встає.
– Навіщо було народжувати з поганим здоров’ям? Народила, а тепер доглядайте. А раптом спадковість?
– Вона не народжувала, вона нас удочерила.
– Це не змінює суті. Чому хворій дали дітей? Чому ти про це не говорила?
– Бо вона моя мама! Мама! Вона не була хвора. Усі ці ускладнення після хвороби. Ми її не можемо покинути!
– Вона ж нас не покинула, і ми не залишимо. А ти поспішай з роботою, нам гроші дуже будуть потрібні. Зараз Аня прийде, і ми поїдемо.
– Тебе не переконати. До вокзалу довезти? Там машину треба б заправити.
– Проводжати не треба, машину заправлю.
– Як знаєш, хотів як краще. Грошей ще залиш. Не голодним же сидіти.
– Продукти у холодильнику, про всяк випадок у тебе є мама. А гроші зароби. Мені ще не виплатили, а те що є, я зараз витрачу.
– Мені та Ані треба їсти та жити. І на маму зараз багато піде. І не води у квартиру нікого. Я про все дізнаюся.
– Кого я можу привести? Якщо тільки Сергій зайде з пінним. Ти залишила б грошей. Тисяч п’ять, десять.
– Нічого не трісне? Я лише платіж за іпотеку внесла!
– Ну, тоді потім перекажи.
***
Діана та Таня доглядали матір разом. Вони й раніше все робили разом. Разом плакали у лікарні, коли пішли із життя їхні батьки.
Разом любили рідну сестру їхнього батька, яка замінила їм матір. Разом навчалися, жили. Різниця у два роки, а виглядають, як близнюки.
По одній зараз упоратися було б дуже важко. Мати сильно набрала у вазі, до того ж стала зовсім безпорадною. Вона часто плакала, переживала, але сказати нічого не могла. Залишалося тільки змиритись і чекати.
Діана проводила з матір’ю день, Таня працювала. Потім приходила Таня, і Діана тим часом могла здати свої роботи. Потім обидві відсипалися, іноді по черзі.
Іноді навіть чоловік Тані чергував біля ліжка тещі. Так день за днем. Син Тані жив у свекрухи. Вона й Ганну пропонувала забрати, але дівчинка сама не захотіла. Школа була поряд, з вікна видно. А головне – поряд мама.
З кожним днем все важчало. Жінка не стало за чотири місяці після приїзду Діани.
Весь цей час Олексій дзвонив, просив грошей, а ще обурювався. Виявляється Діана поїхала на машині, а повинна була йому залишити.
Це він на ній їздив раніше на роботу, хоч машина належала його дружині ще до весілля. Стара, але ще не сиплеться.
Він так і не знайшов роботи, годувала його мати, іпотеку гасила Діана. Допомагати? Мати не його, навіть майже не теща. Він навіть на похорон не приїхав.
Діана та Аня повернулися додому. Порожній холодильник, навіть круп немає. У квартирі чисто, але найімовірніше прибирала свекруха.
– Або ти знаходиш роботу, або я подаю на розлучення. У тебе є тиждень, не більше. Не хочу позбавляти доньку батька, але ти себе вже показав. Ти не допоміг мені нічим. Я повинна все сама, – іпотеку, дитину, хвору матір.
Минув тиждень. Робота так і не знайшла Олексія на дивані. Він не сподівався, що Діана подасть на розлучення, а вона подала. Розлучення та поділ майна, а ще й аліменти.
Робота знайшлася через три дні після заяви, але було вже пізно – механізм запущений. Діана відступати не збиралася. Зате втрутилася свекруха, яка стала на захист сина.
Вона вимагала повернути їй гроші за перший внесок, які дала. Це була зовсім невелика сума, все інше було зі спадщини Діани.
Вона та Таня продали квартиру батьків, й обидві родини оформили іпотеку. Свекруха при розлученні вимагала повернути її гроші, а все інше ділити навпіл.
Іпотечну квартиру важко продати, але вони зробили це. Діана отримала більшу частину, а Олексію довелося віддати матері зі своїх грошей. Криків та звинувачень при цьому було багато.
Діана та Таня продали квартиру своєї тітки-мами. Таня закрила іпотеку, а Діана змогла купити квартиру.
Дві сестри знову поряд. Іноді у вихідні вони їздять до свекрухи Тетяни. У бабусі був лише онук, а тепер є й онука. Брат та сестра, двоюрідні, – але дуже рідні.
Залишайте свої думки в коментарях, підтримайте автора вподобайками!
