Син з невісткою якийсь час брали в мене гроші, тому що їм було дуже важко. Тоді саме народилася Ксюшка, моя внучка, і я не могла відмовити їм в допомозі. Та і навіщо, якщо я мала гарну зарплату і пенсію до всього, мені вистачало.
А потім невістка пішла на роботу, влаштувалася поварем, коли Ксюня пішла до садочку, тому я не переживала за дітей. А зовсім скоро син попросив взяти на себе кредит, коли я запитала навіщо, він посміявся і сказав що не вистачає грошей на будинок.
Вони хотіли дати перший внесок і зробити невеликий ремонт, для того щоб заїхати і жити там. Все ж краще, аніж з малою дитиною на зйомним бігати.
Довгий час я вагалася, тому що прораховувала чи зможе син повернути кошти вчасно. Кредит то я беру на себе, хоч і не такий великий, всього в 6 тисяч доларів, але всеодно гроші.
І розуміла що виплатити його можливо цілком, з їх доходами, на проживання лишиться нормальна сума, тимпаче літо на носі, ніякої комуналки і кави на роботі щоб зігрітися, поїздок на таксі, і от потрібна сума в кишені.
Виявляється я сильно помилялася щодо адекватності своїх дітей, бо ж коли все таки я дала гроші, то вони почали затягувати з покупкою. А час, як то кажуть – гроші. Тому я невзначай почала цікавитися як покупка будинку, навіть попросила показати бодай фото.
Мені невістка Таня показала фото в інтернеті. Там був справжнісінький сарай. Не в тому плані що стара хата, чи там розвалена. Ні, будиночок 7х8, в в півтора поверхи.
Таню, ледь не втратила свідомість я, проговорюючи це, а скільки ж він коштує? Таня зам’ялася і сказала що приблизно 7 тисяч. А де ж інші гроші, нащо я кредит брала, якщо у вас 8 уже було відкладено.
Якраз тут заходить до будинку Євген, на вулиці ливень, а він сухий. Я все зрозуміла враз. Мені давно син показував що хоче одну машину, але ж вона надто дорога для бюджету нашої сім’ї. Та його це не цікавило.
-Ти б всеодно не стала давати мені гроші на машину, мамо, а так і будинок, і машина. Я по стінці сповзла, а він мене ще й винною зробив. Отак виховала сина.
Саме цікаве, що в такий момент мене підтримала невістка, обіцяла натиснути на нього, щоб він виплатив кредит. Тепер я тихцем спілкуюся тільки з нею і внучкою. Таня теж не хотіла купувати машину, адже в гаражі у покійного батька стояла не така вже і стара, поремонтована.
Через деякий час син таки докатався на ній, і розбив вщент. Добре що сам живий лишився, зате награвся. Кредит звісно мені ніхто не платив.
Таня намагалася кілька разів дати грошей, але я бачу що їй вони треба більше, бо від сина підтримки не чекай, якщо він з мамою так вчинив, то в сім’їробить не краще. Я продала всі свої дорогоцінності, які мала передати внучці, продала і батькову машину разом з гаражем, а ще половину ділянки, де стояв фундамент для будівництва.
Розплатилася з боргами і почала далі нормально жити, так само спілкуючись тихцем з Таньою і Ксюшою. До сина і в лікарню не приходила, кажуть що я погана мати?
