Ситуація сталася в тому році. Мама випросила у мене гроші, які я відкладала на те, щоби зібрати дочку до школи. Мама клялася, що все буде нормально і вона мені допоможе зібрати дитину.
Я, дурепа, повірила, що мамі буде якась справа до того, як моя дитина піде до школи. На що я загалом розраховувала? Повелася на те, що мама стала мені дзвонити, писати та цікавитися моїм життям. Тепер я впевнена, що вона це робила спеціально, щоб послабити мою пильність, втертися в довіру, бо інакше грошей я б їй точно не дала.
У нас взагалі непрості стосунки. Вона завжди була сама по собі. Ми жили вдвох, без тата, і мама намагалася завжди налагодити не наше, а саме своє життя. Я її не цікавила. Коли я хотіла з мамою чимось поділитися, то чула тільки “так-так, добре, а тепер йди до своєї кімнати, мені наразі ніколи”.
Років о дванадцять я зрозуміла, що сенсу з мамою розмовляти немає, тому просто перестала їй дошкуляти. Побалакати я могла з бабусею, ось вона мене слухала, а мамі було не цікаво.
Вступити до університету я не змогла, провалилася на бюджет, а на платне відділення мати мене віддавати не збиралася, це ж гроші платити треба. Бабуся хотіла взяти кредит, але відмовилася.
Я пішла працювати, зустріла хлопця, почали жити з ним. Винайняли квартиру, зустрічалися чотири роки, потім одружилися та в нас з’явилася дитина. Два роки у шлюбі прожили, а потім він зрозумів, що родина його гальмує, тож подав на розлучення. Обіцяв платити аліменти та взагалі підтримувати стосунки, але все це були лише слова.
Мені дала притулок бабуся, мама заходила раз на пів року в гості, а потім бабусі не стало, а свою квартиру вона заповідала мені. Боялася, що мати може мене без даху над головою залишити.
Бабусі не стало, мама взагалі перестала ходити. Вона образилася, що бабуся залишила її без спадщини, а я була винна в тому, що не відмовила бабусю.
Але близько року тому у нас із мамою стали налагоджуватися стосунки. Вона почала дзвонити, писати, цікавитися моїм життям, своєю онукою. Мені була дуже приємна така увага, адже жодного разу в житті такого не було з боку мами. Я із задоволенням із нею спілкувалася.
Вперше мама попросила мене про послугу на початку літа. Вона збиралася у відпустку, їй запропонували путівку, а в неї не вистачало грошей. У мене було відкладено на дочку, щоб її до школи зібрати. Я мамі про це сказала. Вона запевнила мене, що якщо я їй ці гроші віддам, вона допоможе мені зібрати дитину до школи.
Я погодилася, віддала їй гроші, мати поїхала відпочивати. Приїхала вся задоволена, про гроші ми з нею не говорили, але я була впевнена, що вона мене не кине. Але коли настав час збирати дитину до школи, я нагадала мамі про її обіцянку, на що вона дуже здивувалася і сказала, що такого не було.
Грошей вона не має, допомогти вона мені нічим не може. І взагалі, це моя дочка, я й маю думати, як зібрати її до школи, а не на бабусю все це спихати.
Не розумію, як я могла потрапити на такий простий обман. Мабуть, дуже хотілося вірити, що маю маму. А виявилося, що це чужа жінка.
Дочку я в школу зібрала, звичайно, але з мамою більше справ не маю та не спілкуюсь зовсім. Якщо знов звернеться – пошлю відразу.