Та я ж пожартувати хотів, я ж того, не спеціально, я так на пари не хотів просто іти

Та я ж пожартувати хотів, я ж того, не спеціально, я так на пари не хотів просто іти. – Пожартував, тепер маєш, Машка твоя в лікарні, могла і дитину втратити, що ж за чоловіки пішли, сказав куратор групи, махнув рукою і пішов до виходу.

Юрко таким зі школи був, але то школа, а це інститут. В шкільні роки то шоку милом намастить, то в відро для підлоги крейди накришить, хоча вдома був тихим, перед батьком сильно не виступав, той в нього строгий був, навіть надто.

От Юрко в школі і почав чудити, щоб якось відволіктися. А ось в інституті в нього жарти були серйозні, якщо не брати до уваги кілька дзвінків ректору і жарти про вибухівку, то були ще різні ситуації типу підбити групу на пари там не прийти, чи зламати замок в аудиторії, щоб препод не зміг знайти.

Але цього разу Юрко перейшов всі межі, приніс якусь бляшанку з невідомим газом і розпилив у холі, в ліфті і на 2 поверсі. Він думав що просто у всіх почнеться паніка і пар не буде, але сильно
прорахувався, його дівчині Маші дісталося більше всіх, і все через цього Юрка.

Мало того, що вона якраз була в тій аудиторії де Юрко зламав замок на минулому тижні, то вона не змогла вийти, вікон там мало, вона низького зросту не зуміла відкрити верхні створки. Впала без свідомості, пролежала там ще 40 хвилин, поки Юрко радів своїй перемозі над скучними парами.

А потім коли її не дорахувалися, почали телефонувати, знайшли на підлозі, жовту всю, в неї сил не було вже. Виявилося вже в лікарні що вона вагітна на 3 місяці.

Юрко прибіг до неї, вибачався, цілував, от це ж треба так, окрім Машки то в лікарню ніхто і не потрапив, та і так, легке недомагання це був найбільший симптом у всіх інших, а тут лікарня.

Машка тоді сказала, що бачити його не хоче, бо він через те що нерозумний такий і дитину ледь не відправив на той світ і її саму, сказала виростить сама дитя.

Юрко тепер думає, як виправити все, він же не хотів ,не спеціально, для Машки старався теж, щоб вони замість пар в кіно пішли. Отак що посієш, те й пожнеш.

You cannot copy content of this page