Так ми почали зустрічатися Я і Святослав, і Наташа і Олександр.

Сьогодні я хочу Вам розповісти про те як зустріла свого чоловічка. На той момент мені було 19 років, я вчилася, працювала. Звичайні будні студента. Історія начебто банальна, але все таки неповторна.

Прийшовши з навчання, зробивши всі справи сіла за комп’ютером відкривши Фейсбук, висіла заявка в друзі, від хлопця з ім’ям Святослав.

Трохи поспілкувавшись ми вирішили зустрітися і погуляти, попередивши мене що буде з другом, погода була нельотна, початок грудня.

Я щоб не було нудно одному, покликала подругу Наташу. Ми зустрілися ввечері, поговорили, я тоді не хотіла серйозних стосунків, тому й не прагнула їх завести. Але помітила що друг Святослава – Олександр мені сподобався, та й я йому.

Так ми почали зустрічатися Я і Святослав, і Наташа і Олександр. Тривали наші відносини не більше 2 тижнів. Потім Олександр і Наталя розлучаються, а Святослава я випадково бачу на вулиці, який на зупинці цілує іншу дівчину.

Ми стали спілкуватися з Олександром, як друзі. Все більше помічаючи симпатію до одне одного.

В один з вечорів на дні народженні його друга, він зізнався мені що хотів би спробувати почати відносини. З цього дня ми стали парою. Через тиждень познайомилися з батьками, і ще через два почали разом жити.

Для всіх наш вчинок був шоком, нам же всього по 19 років. Але батькам можна було тільки погодитися. Через пів року зіграли весілля і стали чоловіком і дружиною.

6 років ми нерозлучні, у нас двоє чудових хлопчаків 3 рочки і 9 месяців. Хто б міг припустити що ця наша зустріч переверне все життя. І я щаслива, по справжньому.

Дуже люблю свою сім’ю. Всім бажаю знайти своє щастя, бути найщасливішими на цілому світі! А моя історія про знайомство з чоловіком вам ще раз дасть стимул чекати саме свою людину