З подругою знайомі з дитинства, проводили у селі у своїх бабусь всі канікули, але живемо у різних містах. Нині вже стали дорослими, приїжджаємо двічі на рік одна до одної.
Я вважаю її найкращою моєю подругою, з нею я можу поділитися всім, точно знаючи, що вона завжди зрозуміє, ніколи не засудить, не позаздрить і найголовніше, я завжди можу розраховувати на її допомогу.
Але є одна риса її характеру, яка мені не подобається: коли я приїжджаю до неї, Віка мало того, що завжди намагається прийняти мене за вищим розрядом, то ще й скрізь, куди ми не підемо, завжди платить за мене.
А коли вона приїжджає до мене, то не дозволяє, щоб я платила за неї. Подруга заробляє ненабагато більше за мене, і мені не хочеться, щоб вона витрачала гроші, я від цього почуваюся некомфортно.
Я багато разів говорила з нею про це, але вона завжди жартує, каже, коли наступного разу зустрінемось, то вже точно вона так не робитиме, але все залишається як і раніше. Я теж намагаюся привезти їй гарний подарунок або поділитися власним досвідом наданої якісної послуги, але гадаю, цього не достатньо.
А в останній раз подруга сказала, що записала нас у салон краси на епіляцію і вже все сплатила, що мене дуже розлютило. Я їй сказала: «Я ціную твою дружбу і турботу, але мені буде краще, якщо в наших відносинах буде все порівну».
Віка образилася і, поїхавши додому, навіть не одразу зателефонувала мені, а коли я подзвонила їй перша, вона сказала, що була надто зайнята, і не було часу. Таке сталося в нашій дружбі вперше, і мені дуже неприємно. Взагалі я вже жалкую, що затіяла цю розмову з нею. Може, треба було якось інакше все це пояснити.
Тепер Віка подумає, що я невдячна і не ціную нашу дружбу та гарне ставлення до себе. Що тепер робити, не знаю. Як повернути її прихильність і не втратити подругу?
- Може, цими вихідними на дачу не поїдемо, у матері твоєї день народження? - Запитала…
- А що ж ви їсте? – поцікавився здивований тесть. - Ну, сир, йогурт, -…
Субота Віри скінчилася, навіть не встигнувши розпочатися, — зрозуміла вона десь о пів на дев’яту…
Кухонна тиша була для Діани наче ліки. Вона повільно, чашка за чашкою, витирала чистий посуд…
Ніна Іванівна прокинулася від того, що за вікном голосно каркнула ворона. Вона лежала ще кілька…
Сусідка Ніна Павлівна, наче тінь, з’явилася біля хвіртки, саме коли Аліна ставила важкий пакет із…