Теща активно готувалася до свого ювілею: обирала місце для проведення свята, складала список гостей.
-О ні, який жах! – вигукнула вона.
-Мамо, що трапилося? – Запитала дружина.
-Я зовсім забула про вбрання, мені потрібна нова сукня для мого ювілею. Тільки зайвих грошей на нього вже немає, – поскаржилася теща.
-Про це не турбуйся, Влад про все подбає, так? – Запитала дружина, подивившись на мене.
Я був не в захваті від того, що на мене скинули відповідальність. І чому я взагалі маю витрачати свої гроші на її сукню?
Я сподівався, що вона не спустошить мій гаманець, але мій страх перетворився на реальність. Теща обрала найдорожчу сукню, яка була в магазині.
-Поліна Андріївна, можливо ви подивіться собі варіант дешевше? – прямо спитав я.
-Ти Хочеш сказати, що тобі шкода десяти тисяч на улюблену тещу? обурилася вона.
-Мені не шкода, просто це найдорожча сукня в магазині, даруйте звичайно, але я не мільйонер, – сказав я.
-Зять, я прощаю тебе за те, що ти не мільйонер, але це плаття ми купуємо, – спокійно сказала теща.
Довелося купувати їй цю сукню, але на цьому витрати не скінчилися. Теща раптом усвідомила, що в неї немає аксесуарів і підборів під нове вбрання.
Тепер мені залишається сподіватися на те, що всі витрачені на тещу гроші повернуться мені від Всесвіту в триразовому розмірі.
