Вчора засиділася в гостях у подруги після спільного походу в цирк, останній лев показав мені хвіст, довелося викликати таксі.
На щастя, я була така не одна на зупинці, тому особливо витратитися не довелося.
Моїми попутниками виявилася молода парочка, дуже балакучі кияни, які приїхали відвідати бабусю в провінцію – Тетяна і Анатолій.
Люди вони були дуже веселі, багато жартували. За пів години знайомства чоловік більше мовчав (тільки додавав фрази до слів дружини), а дружина встигла викласти всю таємницю, розповідала про їхній побут, спільниц бізнес. Особливо запам’яталася їхня історія знайомства:
«Навіть не віриться, що знайомі лише рік, здається що знаємо одне одного все життя.
Для мене Анатолій як посланник з небес. Я потрапила у важку життєву ситуацію, посварилася з батьками, пішла з дому, поневірялася по подругам.
Грошей не було. Довелося влаштуватися на роздачу листівок, ще й в костюмі квітки ходити по околицях рекламувати торговий центр.
Анатолій вирішив познайомитися зі мною, напевно тоді більше з цікавості.
Дочекався закінчення робочого дня запросив в кафе.
Поговорили по душам, з’ясувалося, що ми споріднені душі. На наступний день ми стали жити разом і подали заяву до РАГСу, про що жодного разу не пошкодували. »
На цьому історія закінчилася, таксі під’їхало до мого дому.
Сестра вийшла із місць не дуже віддалених у вівторок, п'ятого числа. Віра нервувала, Єгор теж.…
Ніна збиралася на знайомство з батьками Кості. Залишалося пів години, він мав заїхати за нею.…
– Ти ось так все залишиш? – обурювалася Аліса, вислухавши розповідь чоловіка. – Погодишся з…
- Ти мовчи, я сама говоритиму! Знаєш, жінці жінку зрозуміти простіше. Грошей дамо. Що їй,…
Віра пригальмувала, хоч у голові кричало - не зупиняйся. На узбіччі лежав чоловік. Не сидів,…
- Вісім тисяч, Артеме! Щонайменше вісім, а краще десять! - Ти ж розумієш, на одну…