Валька Соломатіна виходила заміж. На цю п’ятницю було призначено повноцінний захід. Замовили недорогий, сильно уживаний лімузин, та розпис у РАЦСі.
А ще вінчання, фотосесія і банкет у кафе з усіма належними атрибутами: тамада, фотограф, букет нареченої, що кидається в натовп, апартаменти для усамітнення на цілком законній основі.
Чим ближче був день одруження, тим напруженішими ставали стосунки між батьками молодих, які з самого початку не відрізнялися сердечністю.
Річ у тім, що і “товар” і “купець” не були зразками молодості, краси та багатства. Вальці виповнилося двадцять сім, що за мірками їхнього заштатного містечка було мало не старістю.
Була вона зовнішності найзвичайнішої, з бляклими очима і жорстким, солом’яного кольору волоссям, насилу покладеним в перукарському салоні в якусь подобу зачіски.
Її суджений, Григорій, був на два роки молодший, на зріст – не високий, у плечах – не широкий. Працював шофером на хімкомбінаті, отримував дуже середню зарплату.
Зате регулярно цупив бензин, а також готову продукцію – рідке мило, яке охоче купували у нього знайомі домогосподарки – коштувало воно у Гришки не дорого, відпирало білизну добре, хіба що не пахло.
Але все ж таки, були у них і цілком відчутні переваги. Гриша, при всіх його недоліках, був чоловіком, статус якого не залежав від сімейного стану.
В чарку заглядав, за мірками їхньої глушини, цілком помірно – два-три рази на тиждень, мав хоч і невеликий, але стабільний заробіток, та й по чоловічій частині все в нього було добре.
Валька до минулого року в рейтингу наречених займала місця в самому хвості. Але взимку її бабуся, яка жила в крихітній однокімнатній квартирі, якось різко здала.
Загострилися її болячки, і на сімейній раді вирішили забирати її до себе, а її квартиру відремонтувати та віддати Валентині, як посаг.
Після цього не дивно, що незабаром у неї з’явився офіційний наречений – Гришка, готовий заплющити очі на всі недоліки нареченої заради своєї квартири.
Їхні батьки познайомилися між собою, але особливої приязні один до одного не мали. Батьки Грицька намагалися поставити себе в панівне становище.
Мотивуючи все тим, що і весільне свято і взагалі, майбутній шлюб, набагато більше потрібні родині Валентини.
Але батьки Валентини оголосили залізобетонний аргумент: якщо вони забезпечують молодих житлом, то всі витрати та турботи, пов’язані з весільною урочистістю повинні взяти на себе батьки Грицька.
Зрештою дійшли згоди, що сукню собі купить наречена, каблучки придбають у складчину, а все інше забезпечує сім’я нареченого.
Квартиру бабусі довелося відремонтувати, на що пішли всі нечисленні накопичення, тому сукню взяли на прокат.
Наскребли на свою половину за каблучки, і рішуче припиняли будь-які спроби розкрутити їх на подальші витрати:
– Ми даємо молодим квартиру, цього від нас достатньо з надлишком!
А коли до урочистостей залишалися лічені дні, всі дати були узгоджені, банкет замовлений, гості запрошені, вибухнув скандал.
За простотою душі Валя похвалилася майбутньому чоловікові, що бабусину квартиру днями переоформили на неї, і тепер це офіційно їхня квартира!
– Загалом кажучи, офіційно – це твоя квартира! – Заперечив Гриша, не такий наївний, як його наречена.
– Ну ми ж з тобою вже практично сім’я, – вона ніяк не могла збагнути, чому Гриша не радіє. – Отже, все у нас спільне!
Наступного дня, коли новина дійшла до його батьків, ті висловилися ще різкіше і зажадали у сватів пояснень.
Вони розраховували, що квартира – це подарунок молодій сім’ї, а не особисто Валентині, і має бути оформлена на чоловіка та дружину у спільну власність, одразу після офіційного одруження!
– Тобто ми всі весільні витрати взяли на себе, понесли такі збитки, а в результаті, якщо що, залишаємося з голим, даруйте, задом, а наш син потрапляє в повну залежність від дружини? “Не подобається – вали з моєї квартири!”
Валя плакала, не розуміючи, чому її хочуть виставити в такому непривабливому світлі, і відчуваючи, що довгоочікуване весілля може не відбутися.
Її батько на всі наїзди знизував плечима:
– Не можна було чекати, бабуся дуже погана, могла богу душу віддати, або впасти в непритомність, ось ми й підстрахувалися!
– А з нами порадитись не могли? І зрештою, можна ж оформити квартиру на обох дітей і без одруження, не в спільній власності, а в рівних частках! – кричав майбутній сват.
– Вибач, свате, – вступала в суперечку мама Валентини, – ми, звичайно, погано про вас не думаємо, але життя є життя! Ми на Гришу пів квартири оформимо, а весілля раптом не відбудеться, і тоді ми залишимося з тим самим задом!
– З чого раптом воно не відбудеться? – обурювалися свати. – Ми стільки грошей вклали, який нам сенс все руйнувати?
– А життя, воно таке! Сенсу немає, нікому не треба, а все візьми й зруйнується! – Сердито заперечила вона.
Сперечалися довго і жорстко, очевидно, ніхто не хотів ризикувати: ні оформляти пів квартири на формально ще не зятя, ні одружуватися з досить туманною перспективою власності на житло.
Зрештою дійшли компромісу: весілля не скасовувати, але відразу після нього переоформити квартиру у спільну власність Грицька та Валі, вже, як чоловіка та дружини.
– Зрештою, переоформляти квартиру – справа моторошна і витратна, можна тягнути з цим досить довго, – думали батьки нареченої.
– Зрештою, розлучитися, якщо що, питання не складне, – заспокоювали себе батьки нареченого.
Таким чином, особливих веселощів на весіллі не спостерігалося. Жінки з обох боків намагалися стежити за чоловіками, щоб багато на груди не приймали й не затіяли чубанину, хоча, загалом самі були не проти вчепитися одна одній у волосся.
Молоді теж були не в кращому настрої. Валька напередодні отримала по повній програмі від матері за те, що проговорилася нареченому і його рідні про оформлення квартири.
А Гришку, який спочатку поставився до такого повороту досить байдуже, накрутили батьки у тому плані, що тесть з тещею хочуть тримати його на короткому повідцю і в разі чого шантажувати його безправним положенням. І дружина також цькуватиме його разом із ними.
Зовні він дотримувався всіх належних весільних ритуалів, але в глибині душі мріяв просто добряче хильнути та начистити комусь пику.
Зрештою, свідок Валерка вміло обійшов жіночі перепони, і регулярно викликав нареченого подиміти, де вони по-швидкому сьорбали з пляшки, прихованої вірним другом, теплу біленьку, закушуючи огірками.
Потім поверталися до столу і вже відкрито бенкетували. За підсумком, заповітна мрія Грицька здійснилася наполовину: він дуже швидко дійшов до кондиції.
Але причепитися до когось і почубитися йому не дала молода дружина, яка достроково організувала їм від’їзд у ту саму квартиру, через яку розгорівся весь скандал.
Там Григорій вирубався остаточно, впавши на подружнє ліжко, як був, у костюмі та з бутоньєркою у петлиці.
Валя ж сиділа поруч і тихенько плакала, розуміючи, що на цьому веселощі закінчилися, але радіючи, що до чубанини справа так і не дійшла.
Найцікавіше, що сварка сватів через квартиру також не отримала продовження – через кілька місяців після весілля, молодята таки переоформили квартиру на двох.
Справили вже річницю весілля, та чекають у сімействі поповнення. Особливо вони не лаються. Валя намагається сильно не наїжджати на чоловіка, коли він приходить додому злегка “піддатий”.
Той присягається, що хильнув після зміни буквально дві чарки за день народження Петровича, і що більше він ніколи й ні за що! Так от і живуть, худим миром, який кращий за добру сварку…
А ви що скажете з цього приводу? Пишіть свої думки в коментарях, ставте вподобайки!
