Тільки приїхала на педикюр, тільки розсілася, чоловік подзвонив:
– У мами машину на штрафмайданчик відвезли, треба їхати, рятувати. Скасовуй все!
Максимум того, що могла зробити, я спробувала зробити: скасувала повний педикюр, залишивши обробку пальчиків із покриттям.
Майстер обіцяла вкластися в п’ятдесят хвилин. Подзвонила чоловікові, сказала, щоб через п’ятдесят хвилин привіз дитину за такою адресою, я вийду, дитину заберу, а він зможе поїхати.
– Ти не розумієш! Мама на мене вже чекає! Їй машину не віддадуть, права забрали, мені віддадуть, я в страховку вписаний! Потрібно сьогодні це зробити!
Я подивилася на час – о пів на першу. Цілий день ще попереду. Хоче чоловік все кидати і їхати до матері — прапор до рук, а я цим не зобов’язана займатися!
– Візьми дитину з собою, все одно напевно на таксі поїдеш, — запропонувала я чоловікові.
Він із матір’ю здзвонилися, вирішили мене не чекати, чоловік поїхав разом із дитиною. Машину чоловік забрав, а свекруха з онуком дісталася її дому на таксі.
Дитячого крісла в машині свекрухи немає, тож чоловік їх не повіз. Я зробила повний педикюр, раз нікому не знадобилася.
Що за фактом! Свекруха потребувала допомоги, вона її отримала! Брати з собою дитину на розбирання зі співмешканцем свекрухи — ось це неприпустимо!
А машину вони чудово забрали, дитина нікому не завадила. Те, що я все не кинула, цілком нормальний вчинок, тому що і без мене вони чудово впоралися.
Щось я не пригадаю, щоб свекруха все кидала і, мчала до нас на допомогу. Вона жінка ділова, завжди зайнята, а дитину ми для себе ростимо! Я не ображаюся, просто дозволяю собі аналогічну поведінку.
Чоловікові та його матері не сподобалося, що педикюр виявився для мене важливішим, ніж проблема свекрухи!
Якщо з чоловіком, у результаті суперечки, мені вдалося довести мою правоту, то для свекрухи я стала персоною нон грата номер один.
Вона не полінувалася, та написала мені подяку, повну отрути! Повідомлення про те, що повертатися до іншої людини п’ятою точкою — це гра для кількох учасників!
Свекрусі, бачите, довелося тягнутися з онуком на таксі, хоча вона мала з комфортом розташуватися на пасажирському сидінні своєї машини.
Ну, охрініти можна! Їй, бідній, довелося зазнати незручності, пов’язаної з процесом надання допомоги їй же. Це не свекруха мала страждати, а я від відсутності педикюру, ось це було б правильно, так?
У нас було таке, що свекруха нам була конче потрібна. У мене заболів зуб, у дитини піднялася температура, мама та чоловік працювали, а у свекрухи був вихідний.
Чоловік їй дзвонив, просив, щоб вона приїхала. Вона відповіла, що онуку треба збити температуру і взяти із собою до стоматолога, а в неї відпочинок.
Тобто, заради відпочинку відмовитись допомагати — це норма, а відмова зірватися з педикюру — смертний гріх? Мені здається, хтось просто отетерів від усвідомлення власної ваги.
Після мого демаршу, свекруха сказала, що ніколи в житті не простягне мені руку допомоги. І що думаєте, як сильно змінилося моє життя?
Ніяк! Взагалі ніяк! Хоча один плюс з’явився: жодних ідіотських картинок у соціальних мережах на честь усіх свят поспіль.
Я думала, що люди, які ставляться до інших зі дзвіниці, що вони нікому нічого не винні, поважають аналогічні дзвіниці інших людей!
Виходить ні, не поважають! А що так?
Як вважаєте, я мала все кинути, заради такої оказії?
