Я сам не палю, але нейтрально ставлюся до тютюну. От тільки люди, залежні від сигарет, бувають різні. Я живу на другому поверсі, наді мною ще п’ять прольотів. Так ось, зверху, фактично мені на голову, регулярно летять незагашені недопалки.
Зрозуміти, з якої квартири їх кидають, мені складно. Хоча, бажання дізнатися про це, у мене величезне. Справа не тільки в тому, що мені доводиться нюхати чийсь дим і щоранку слухати голосіння бабусь, які прибирають залишки недопалків зі своїх клумб.
Тут все набагато серйозніше. Місяць тому завдяки одному з недопалків на моєму балконі почалася пожежа. Добре, що я того дня був вдома і вчасно все загасив.
Влітку через задуху я часто сплю на балконі. Він у мене не засклений, – тільки підлогу закрив ламінатом. В мене є розкладачка, власне, на якій я і сплю.
Того ранку я прокинувся, заварив каву і присів за кухонний стіл, щоб насолодитися ароматом улюбленого напою. Натомість я раптово почув запах гару. Спочатку я вирішив, що хтось рано розпалює багаття, щоб поїсти шашличків на сніданок.
Але, принюхавшись, я зрозумів, що аромат зовсім не такий приємний, як від деревини. Я вийшов на балкон і побачив, як тліє мій матрац на розкладачці. Чорна дірка поступово розросталася, а сморід стояв такий, що я закашлявся.
У паніці я вилив недопиту каву на матрац і побіг за відром з водою. На щастя, все вдалося загасити до початку великого лиха. У мене на балконі зберігаються старі картонні коробки.
Якраз напередодні подій я акуратно зібрав їх у стопку і перев’язав мотузкою. Місце займання було буквально за метр від цих коробок. Я навіть думати не хочу, що могло статися, якби вогонь дістався до них.
Коли я ніс матрац на смітник, то задумався, як він міг спалахнути. Потім я побачив усередині матраца недопалок – і пазл склався. Звичайно, з’ясувати, кому «дякувати» за такий стрес, мені не вдалося.
Але я на кожному поверсі написав оголошення про пожежну небезпеку і про те, що небезпечно кидати недопалки з балкона. Щиро кажучи, жодного результату це не дало. Сусіди, як кидали недопалки з балкона, так і кидають.
А я зрозумів, що буду в прискореному темпі склити свій балкон. Наступного разу мені може не пощастити. Винних у пожежі рано чи пізно знайду. У крайньому разі, щоранку по верхніх поверхах прогулюватимуся або знизу курців виглядатиму.
Того вечора листопадовий дощ хльостав у вікна їхньої столичної квартири, наче хотів змити з фасаду…
Павло стояв на порозі своєї квартири, ніяк не наважуючись подзвонити у двері. Там, за дверима,…
– Таня! Ти? – гукнула Наталя Семенівна жінку у старому зеленому плащі. Вона була одягнена…
- Пані, не знаєте, автобус уже пішов? - до зупинки підбіг захеканий мужик. Саме мужик,…
Він брів нічним містом, сильно хитаючись, після прийняття доброї порції міцного. Куди забрів? Його це…
Їх завжди було троє, з дитячого садка. Смішно зізнатися, але в сорок два роки Ніна…