Нещодавно перестала спілкуватися з кращою подругою. Мене просто вражають людська підлість і заздрість. Ми, маючи дітей, маємо загальні теми для розмови. У всякому випадку я так вважала. Але насправді, виявилося, що ця моя “подруга” дуже заздрісна людина.
Почалося все з того, що вона почала мені натякати на мою зайву вагу. Коли останній раз ми з нею бачилися до моїх пологів я була в 11 класі, на випуску. Після цього 2 вагітності підряд, з усіма витікаючими наслідками, я пила гормони, та і не так просто позбавитися живота після пологів, бо це шкіра, її треба до ладу місяцями приводити.
З моменту пологів пройшло 6 місяців, я схудла на 43 кілограми, не їм майже нічого, дуже слідкую за балансом води і за тим що я вживаю. Натомість Ліна кілька разів вже сказала, що я набрала вагу, але ж ваги брехати не будуть, тимпаче що я звіряю їх час від часу з тим, що показують ваги моєї мами, все в нормі.
Потім почалися закиди з приводу того, що навіщо я мордую себе дієтами, їм всіляку траву, руколу, не вживаю молоко і м’ясо, чому не їм 3 рази на день. Пояснила, що м’ясо не їм взагалі, не через те що я вибаглива чи принципова, просто в один момент мені не захотілося його, от взагалі, не хочеться, я не веган. Молоко з дитинства не п’ю, а руккола і овочі корисні для здоров’я, і смачні, якщо це свіжі, свої з городу і без добавок.
Мене виставили посміховиськом перед компанією інших дівчат, в плані, що от подруга моя і така чоловіку подобається, у неї комплексів немає, вона себе красунею вважає, незважаючи на те, що доні вже 2 роки, вона досі годує грудьми, форми фігури немає ніякої і вона бодай для себе не вважає потрібним привести до ладу своє тіло, яке виглядає м’яко кажучи як лантух з картоплею, та її чомусь цим ніхто не тикає.
Мені не соромно їсти руколу, пити багато води, займатися спортом в силу своїх можливостей, навіть елементарно робити з дітьми зарядку. Мені соромно за те, що я почала спілкуватися з людиною, яка так може ставитися до чужих старань.
Будь який дієтолог скаже, що втратити більше 40 кг за пів року це реально показник. І в своє виправдання хотілось би сказати, що не їсти м’яса чи худнути це вибір, а не слідування стереотипам, я хочу щоб мої діти мали здорову маму, в якої органи від ожиріння не страждають, а не радіти тому що ти їсиш смажену картоплю, а тебе всеодно люблять. Р. S. Картоплю і я люблю, я їм все що смачно, а картопелька це щось.
