Одружені з чоловіком понад 10 років. До цього зустрічалися 4 роки. Кохання і в мене, і в нього. В той час я мала проблеми з сім’єю. А він завжди був поряд. Наразі у нас три чарівні доньки. Через 3,5 роки після народження старшої доньки я завагітніла сином, ми дуже на нього чекали.
Але як виявилося, коли я завагітніла, чоловік почав мені зраджувати. Я про все дізналася випадково. Були розмови, сльози. Але намагалася не підіймати сильну бурю через те, що була вагітна. Проте стрес дався взнаки, і на тридцять дев’ятому тижні я втратила дитину. Сподівалася, що він схаменеться. І дійсно, чоловік просто припинив спілкування з нею.
Після того, як не стало сина, я мало не збожеволіла. Через чотири місяці знову вагітність, трійня. На диво, все було добре. Діти народились. Але однієї з трійні не стало через сім годин після народження.
Доньки допомогли мені, і я змогла змиритися з тим що сталося. А три роки тому помітила, що він знову щось приховує. Влізла у телефон. Побачила дружнє листування з однією знайомою. Подзвонила за цим номером, дівчина сказала, що вони з моїм чоловіком просто друзі, і в неї є хлопець, його друг.
Я не дуже повірила, але вирішила тримати її ближче до себе. Три місяці тому, я знову помітила листування, але вже іншого характеру, і там було його освідчення в коханні. За 15 років, які ми разом, він ніколи не освідчувався мені у коханні.
Відбулася розмова. Він казав, що між ними нічого немає, а ось вона не стала брехати. Тоді то чоловік і зізнався. Сказав, що любить мене шалено, але і її теж. Хоче зробити їй пропозицію, і мати від неї дитину. Але просить мене залишитися з ним теж.
Я знаю, що не можу без нього, люблю, але й так жити теж не можу. Що робити? І доньок не можу лишити без батька! Вони дуже люблять одне одного! Піти нема куди.
Квартира його батьків. Вигнати? Чи терпіти, сподіваючись, що схаменеться? Найстрашніше, що я зараз ненавиджу його протягом цих місяців, живу як страшний сон.
