Три роки тому ми з чоловіком оформили іпотеку та купили квартиру. І приблизно з того моменту наше життя зупинилося.
Ми перестали ходити в кіно та ресторани. І навіть гуляти стали лише біля будинку.
Чоловік говорив:
– Замість поїхати в центр погуляти, ми ці гроші можемо на іпотеку відкласти.
І так у всьому!
Одного разу, ми прийшли до магазину, він не дозволив мені купити пачку печива.
– І без печива обійдешся. Ці сто гривень можна в іпотеку вкласти. Корисніше буде! – Сказав чоловік, прибираючи печиво з кошика.
– Та ти дістав зі своєю іпотекою! Що нам тепер, не жити? Це не життя, а кошмар – крикнула я.
З психом я набрала цілий кошик усіляких смаколиків і сплатила все це грошима, які були відкладені на щомісячний внесок.
А далі мене понесло. Я купила нову кофтинку та кросівки. Поїла у кафе та зібралася в кіно.
Весь цей час чоловік ходив за мною, намагаючись мене зупинити. А коли дізнався, скільки грошей лишилось, йому стало погано.
Тепер після мільярда скандалів ми все ж таки розлучаємось. А я ні про що не шкодую! Іпотека залишилася на чоловіка, а я і в орендованій квартирі поживу. Мені моє психічне здоров’я важливіше.
Людмила застигла з підручником з вищої математики в руках. Формули інтегралів розпливалися перед очима, перетворюючись…
Жовтневий дощ барабанив по вікнах батьківської квартири. Христина сиділа за столом у вітальні, нервово смикаючи…
Потяг хитнувся і рушив з місця. У купе запахло смаженою курочкою, ковбаскою та свіжими огірками.…
Степан останні три роки жив так, ніби його вже не було. Після того, як його…
Ольга сиділа на краю ліжка та масажувала розпухлі ікри. Ноги боліли так, що хотілося вити.…
Лідія стояла перед дзеркалом і розглядала нову сукню. Синю, скромну, але елегантну. Витратила на неї…