– Твою дружину ніхто не хоче бачити після того, що вона викинула на день народження твого батька, – категорично заявила мати

Юлія Геннадіївна не любила свою невістку, і вважала її не парою своєму сину Матвію. Жінка не просто так зненавиділа Анастасію.

Тридцятирічна блондинка з татуюваннями по всьому тілу, справді, мала свої дива, які Юлія Геннадіївна іменувала звичайною невихованістю та недалекістю.

Дружина Матвія мала звичку негарно поводитися за столом, хоча сама вона в цьому нічого поганого не бачила.

Перший раз свекруха побачила Анастасію, коли вони всією ріднею зібралися на день народження свекра.

Невістка з порога зголосилася допомогти Юлії Геннадіївні на кухні, що не могло не потішити жінку, проте вже через кілька хвилин вона пошкодувала про це.

Свекруха попросила Анастасію закип’ятити молоко для товченої картоплі, а та, чекаючи, поки воно закипить, кожну секунду сунула в кухоль палець.

Побачивши це, Юлія Геннадіївна стримано поцікавилася у жінки, чи вона мила руки.

– Ой, а я вже й не пам’ятаю, – захихотіла у відповідь невістка, яка не бачила нічого поганого у своїй поведінці.

– Тоді навіщо ти лізеш у молоко пальцем? – не витримала свекруха. – Коли воно закипить, ти й так це побачиш!

– Переживаєте, що я заразу якусь занесу? – відповіла запитанням на запитання Анастасія. – Молоко ж закипить, і вб’є всі мікроби.

– Все одно не треба так робити, – пробурчала Юлія Геннадіївна. – Краще помий овочі, фрукти, та наріж їх.

Після побаченого жінка вирішила сама закип’ятити молоко, тож довірила невістці іншу справу.

Яке ж було здивування свекрухи, коли вона побачила, що Анастасія не стала мити овочі та фрукти, а почала нарізати їх брудними.

– Насте, ти ж не мила їх! Навіщо різати почала? – обурилася Юлія Геннадіївна.

– Я не гидлива, і таке поїмо, – хитро посміхнулася жінка.

– Ну інші не хочуть тягнути бруд у рот! – свекруха підскочила до неї, та вирвала з рук недорізаний огірок.

– А їм необов’язково знати, – посміхнулася Анастасія, і почала їсти нарізані овочі.

Приголомшена Юлія Геннадіївна кілька секунд оторопіло дивилася на синову дружину, і з надривом у голосі промовила:

– Іди до гостей, я сама розберуся тут.

Анастасія, здавалося, тільки на те й чекала. Наспівуючи щось під ніс, вона пішла в залу. Юлія Геннадіївна кілька хвилин ще оторопіло стояла, бо не могла повірити в те, що побачила.

Невістка показала себе повною замурзанкою, та безладною господинею. Згадавши, що вона їла в гостях у сина пиріжки, спечені Анастасією, жінка скривилася.

Юлію Геннадіївну настільки сильно вразила поведінка синової дружини, що вона вирішила більше її ні про що не просити.

Допомогти винести тарілки жінка попросила свою рідну сестру, яка не забула вказати сестрі на те, що поки молодь сидить, вона взялася експлуатувати стареньку.

– Чого ти Настю не припряжеш? Сидить і в телефоні бовтається, – засуджувала Марія Геннадіївна.

– Ой, ми з тобою все швидше зробимо, – відповіла Юлія Геннадіївна, не бажаючи розповідати сестрі про те, яка їй дісталася нікчемна невістка.

Коли на стіл було виставлено усі святкові страви, господиня запросила гостей відзначати день народження чоловіка. Юлія Геннадіївна в глибині душі сподівалася, що більше себе Анастасія не проявить.

Однак надії розвіялися практично відразу, коли невістка взяла зі спільної тарілки голубець і, трохи відкусивши, повернула недоїдене назад.

Свекруха, спостерігаючи за цим, мимоволі почервоніла. Їй було соромно за Анастасію, яка продовжувала поводитися неповажно, стосовно всіх присутніх.

Юлія Геннадіївна ковзнула поглядом по тих, хто сидів, і зрозуміла, що вчинок невістки помітили деякі гості, та не стали більше лізти в спільну тарілку до голубців.

Жінка стиснула зуби, намагаючись зберігати спокій і, як і раніше, посміхатися. Однак Анастасія не збиралася зупинятися на голубцях, вона потяглася до котлет і, відкусивши шматочок, повернула її на місце.

Слідом невістка прихопила виделкою копчену грудинку і відірвавши м’ясо, знову поклала у спільну страву.

На цей раз її фортель помітила значна частина гостей. Першою не витримала сестра Юлії Геннадіївни.

– Насте, ти вирішила, що одна тут? Спочатку голубець, потім котлета, а тепер – грудинка! Ти у своєму розумі? Хто потім має за тебе це доїдати? Ще й кидаєш у спільну тарілку!

– Відкусила, облизала, та кинула! Невихована якась… Юлько, а ти чого сидиш і мовчиш? Мені навіть їсти розхотілося. Думаю, і не тільки мені, – жінка вийшла з-за столу, сердито кинувши рушника на стілець.

Інші гості з розкритими ротами стежили за тим, що відбувалося, але ніхто не промовив ні слова.

Анастасія продовжувала, як і всі, з повним подивом дивитись на Марію Геннадіївну, яка попрямувала на вихід.

Прийшовши до тями, Юлія Геннадіївна побігла слідом за сестрою. Про що була розмова, ніхто не знав, але жінки за кілька хвилин повернулися разом за стіл.

Попри те, що святкування продовжилося, у повітрі панувала явна напруга. Після засудження з боку жінки похилого віку, Анастасія перестала надкушувати продукти, а Юлія Геннадіївна замінила спільні тарілки на столі.

Однак усі родичі чудово запам’ятали поведінку Анастасії, та вирішили, що їй не місце на їхніх святах.

Саме тому вони перестали кликати жінку в гості. Оскільки Матвій відмовлявся приходити без дружини, його теж не запрошували.

Через пів року, напередодні новорічних свят, Юлія Геннадіївна зателефонувала до сина і поцікавилася, чи прийде він, як це завжди було, зустрічати Новий рік до них.

– Вирішили цього року у нас зібратися. Будуть усі, – радісно повідомила мати.

– Якщо Настю запросите, то я теж піду, а так… ні, – рішуче промовив чоловік.

– Ні, ноги твоєї дружини не буде в моїй квартирі. Її ніхто не хоче бачити після того, що вона викинула на дні народження твого батька! – категорично заявила Юлія Геннадіївна.

– Тоді і я теж не прийду, – відрізав у відповідь Матвій. – Ні за що на неї розлютилися всі!

– Ні за що? Ти жартуєш? Згадай, що вона творила! Я вже мовчу про те, що Настя почала нарізати немиті овочі, і їсти їх, – пирхнула жінка. – Ні, синку, або ти один приходиш, або не приходиш взагалі!

Чоловікові нічого не залишалося, як ухвалити умови Юлії Геннадіївни. Новий рік пройшов без подружжя. Вони скромно і сумно зустріли його вдома, чому Анастасія була, звичайно, зовсім не рада.

– Може, в гості сходимо до твоєї матері? – запропонувала жінка о першій ночі.

– Ні, не вийде, – заперечив Матвій.

– Чому? Їм сто відсотків зараз сумно, – почала вмовляти чоловіка Анастасія.

Чоловік зібрався з духом і розповів їй, чому їх ніхто не запрошує в гості.

– І що я такого зробила? Треба ж! – посміхнулася жінка. – Подумаєш, які усі інтелігентні…

Анастасія не збиралася переглядати свою поведінку, тож у гості подружжя так ніхто й не кликав. Ніхто так і досі не зрозумів, як, доживши до такого віку, можна бути такою “свинею” за столом!

Вона проявила неповагу до всієї родини чоловіка! Замість того, щоб виправити свою поведінку, вона, недолуга, навіть не розуміє, що не так!

Як, на вашу думку, це елементарне хамство, та не вихованість, чи бажання себе “проявити”? Як би ви повелися в аналогічній ситуації?