Ти мене не любиш і не підтримуєш. Не така мені жінка треба

У нас з тобою все буде, я тобі обіцяю,відкриємо ще один магазин -заливався соловейком Сергій. Добре, я тобі вірю, давай замовлення пакувати, люди чекають.

Оля з Сергієм 4 роки в шлюбі, відкрили невеличкий інтернет магазин і продавали так різну косметику, товари з Китаю, ну і так по дрібницям. Оля крім того ще й працювала вчителем в школі, грошей було достатньо, але іноді магазин і не спрацьовував.

Сергій цього разу прийшов дуже пізно. Оля спитала чи буде він їсти, та попросила піти привітатися з донькою, вона ще не спала, все татка чекала.

Сергій почав нелегку розмову. Оль, я хотів би все ж відкрити магазин там де ми його дивилися. Я розумію що можливо не все так гладко, але нічого прорвемося, кредит візьмемо в крайньому випадку.

Який кредит, Сергію, ти в своєму розумі, на що, на магазин який буде перших пів року тільки збитки давати?

Ти мене не любиш і не підтримуєш. Не така мені жінка треба. Піду від тебе Оль. -Та куди ти підеш, на ніч то, Сергій, що це таке, поясни, куди ти зібрався? – Оль, не треба, не чіпай мене, я іду до іншої жінки. – Ну хочеш, хочеш я кредит візьму на себе, відкриємо цей магазин, тільки не йди, рідний.

Через 2 місяці Сергій таки пішов лишивши Олю з кредитом. Нічого не пояснив, сказав лиш те, що він його не потягне, а кредит всеодно на Олі, тому їй і платити. Ольга не розгубилася. Відправила доньку на літо до мами, пояснила все.

Забрала документи на магазин і зробила там студію для діток. Її справа почала давати прибуток, за якихось кілька місяців вона вийшла в нуль, а потім і заробляти почала.

Сергій повернувся, нова пасія не була здатна ні на що окрім походів на манікюр. Оля прийняла його заради доньки, тепер живуть як сусіди, Оля думає, чи варто повністю впускати такого чоловіка в своє життя.