Син вже другий місяць намагається тиснути мені на жалість, щоб я знову пустила їх із невісткою жити до мене. Мені одного разу спільного проживання вже вистачило, але якщо невістка придушить свою гордість і просить вибачення, я готова ще якийсь час зазнати незручностей. Але не раніше, ніж вона це зробить. Я й так довго терпіла.
Дружина сина викликала в мене неприязнь з перших її слів. Не в тому, що вона з Денисом, я сина біля своєї спідниці ніколи не тримала, просто не люблю такий тип людей.
Невістка нахабна, нетактовна, яка вважає, що насправді вона просто пряма людина. Знаєте, з породи людей, які говорять в обличчя відверті гидоти, а потім ще й обурюються, мовляв, а що такого я сказала, це правда.
На весілля я подарувала їм п’ятсот тисяч гривень, щоб вони могли взяти іпотеку або якось інакше розпорядитися грошима. Додали грошей й батьки невістки.
Молодята вирішили, що треба брати житло, бо ні син, ні невістка свого кута не мали. Брали відразу двокімнатну, але в будинку, що будується, тобто їм якийсь час потрібно буде десь жити, поки їхній будинок не здали в експлуатацію.
Знімати та платити іпотеку молодим здавалося накладним, вони мріяли хоч трохи відкласти на ремонт, бо купували голі бетонні стіни. Тоді син попросив, щоби я пустила їх до себе. У батьків невістки розвернутися ніде, у їхній двокімнатній живуть мама та тато, молодша дочка та бабуся.
Мені перспектива ділити свою квартиру з невісткою не сподобалася абсолютно. Я і під час коротких візитів молоді в гості намагалася з нею зайвий раз не розмовляти, бо вона так і намагалася ляпнути якусь гидоту, правдорубка наша. Але й відмовити сину совість не дозволила, тож переїхали вони до мене.
Близько трьох місяців нам вдавалося розходитись із невісткою кутами. Були неприємні ситуації, але мені вдавалося себе тримати в руках, та й син якось намагався згладити кути, зводячи моє пряме спілкування з невісткою до мінімуму.
Так би, можливо, і протягли до їхнього переїзду у свою квартиру, але стався мій день народження.
Це свято я завжди відзначаю з усією рідною, приходить майже чоловік п’ятнадцять. Традиція у нас у сім’ї така – збиратися на великі свята разом. Але останні кілька років зі зрозумілих причин цього не виходило. Тож цього року хотілося обов’язково зібрати всіх.
Готувати на всіх на самоті важко, тому я попросила сина та невістку допомогти. Святкувати планували в суботу, тож основна частина приготувань випала на п’ятницю. Син прийшов з роботи та включився в процес, а невістка затримувалася, що мене зовсім не засмучувало.
Повернулась вона близько одинадцятої вечора, була трохи на напідпитку, з їхньої з Денисом розмови я зрозуміла, що вона зустрічалася з подружками. Я невістці не казала нічого, це їхня особиста справа, мені без неї вдома вільніше дихається. Якби вона не лізла на кухню, то нічого б і не сталося.
Але дружина сина прийшла на кухню, хотіла забрати Дениса до кімнати. Він їй пошепки пояснював, що обіцяв допомогти, що завтра в мене день народження та очікуються гості. На що невістка різким тоном заявила, що у моєму віці вже не відзначають дні народження.
Син на неї зашикав, але невістку вже понесло. Вона заявила, що старим людям, як я та мої рідні, такими різносолами взагалі шкідливо харчуватися, настав час і на дієтичному харчуванні посидіти, з моїми габаритами. Мовляв, нажеруться усіляких шкідливих продуктів, тому мучаться і лікарнями бігають.
Я насправді маю зайву вагу, але точно це не стосується невістки. Тим більше у неї немає права мені таке говорити. На цьому моменті я вже вирішила, що й так довго мовчала.
Безпосередньо до невістки я не зверталася, сказавши сину, що сьогодні вони ще ночують тут, а завтра я їх бачити вже не хочу. Син може прийти на свято, а його дружину я бачити не бажаю.
Невістка почала щось ще говорити, але син швидко потяг її до кімнати, де вони ще години дві пошепки сварилися, а потім син вийшов назад до мене і спробував усе списати на те, що його дружина перебрала і несла маячню. Але мене це не заспокоїло, і своє рішення я міняти не збиралася. Досить, натерпілася.
Вранці молодь пішла. Як я розумію, пару ночей вони ночували на підлозі у батьків невістки, а потім винайняли квартиру.
Грошей на це йде багато, тому син не залишає спроб пробитися до мого співчуття, щоб я їх знову пустила. Я погодилася, але поставила умову – невістка має переді мною вибачитися. Вона мене образила, зрештою.
А ось вона цього робити не збиралася, зважаючи на все. І Денис на дружину ніяк не міг вплинути. Тому намагався пробитися до мене сам.
– Ти не її караєш, а мене. Мені насамперед руки викручуєш. Це ж мені потім шукати підробітки, щоби зробити ремонт у квартирі!
– Чого це тобі? Нехай твоя хамка дружина теж попрацює, це ж вона довела до такої ситуації.
І тут виявилося, що невістка в положенні, тому незабаром взагалі піде в декрет. Якщо син думав, що це якось різко змінить моє ставлення, він помилявся.
В якому б положенні вона не була б, а за своїми словами дівчині її років настав час навчитися стежити. Чи тепер вона мені щодня хамитиме, а я тільки й мовчи? Ні. Денис сам собі її обрав, нехай сам тепер за неї відповідає.
