Після останньої витівки моєї свекрухи я намагаюся щонайменше спілкуватися з нею, та її донькою. Свекруха чітко дала мені зрозуміти, що я ніхто!
Все це почалося ще з нашого з Вовою весілля. З першого дня, як він познайомив мене зі своїми близькими, вони мене зненавиділи.
Після весілля я ще сподівалася, що вони змінять своє ставлення до мене, і тому не перечила свекрусі, та намагалася слухатися її у всьому.
Але невдовзі я зрозуміла, що справа була зовсім не в мені, а в грошах, які їм давав мій чоловік. Свекруха підіймала дітей сама, бо батько Вови пішов від них ще тоді, коли вона була в положенні Вовиною сестрою Аліною, а він був ще маленький.
Тому Вова був єдиним чоловіком у їхньому будинку, і мати виховала в ньому почуття обов’язку перед ними. З першої своєї зарплатні Вова більшу частину грошей віддавав матері.
І всі були задоволені. Але коли Вова одружився зі мною, це означало лише одне, що тепер він виділятиме їм менше грошей. Ось і вся причина їхньої неприязні до мене.
Я, звичайно, розумію, що матері допомагати потрібно, але Аліна вже доросла жінка, яка може забезпечувати себе сама. Так ні, вона так само як і мати, живе на Вовині гроші.
Загалом, вони удвох сіли йому на шию, і не збираються з неї злазити, а навпаки їм все мало, більше подавай.
Дійшло до того, що, як тільки я купувала собі нову річ, то відразу необхідно було щось купувати й Аліні. Мене це дуже напружувало!
Якось ми вирішили з’їздити удвох у відпустку, і поділилися цією новиною з ними, так свекруха почала вимагати, щоб ми взяли з собою й Аліну.
При цьому, поїде вона звичайно, нашим коштом. Мені не посміхалося їхати на відпочинок з ким попадя, тому у нас все скасувалося.
Незабаром мені це все дуже набридло, і ми почали все приховувати від них. Ми перестали говорити їм про всі свої плани та покупки. Пам’ятаю ще один випадок, після якого я вперше поговорила на цю тему із чоловіком.
Двоюрідна Вовина сестра якось запросила нас усіх на своє весілля. Ми з чоловіком сиділи у нас у кімнаті, та обговорювали майбутнє свято. І тут я не стерпіла, і сказала, що хочу купити собі нову сукню. Свекруха почала відразу обурюватися.
– Яка сукня, у Вови немає грошей! Он в Аліни візьми, у неї їх достатньо!
Звісно ж нову сукню потрібно було купити тепер вже Аліні. Я тоді промовчала, й вирішила не сперечатися з ними, та й сукня була гарна.
Після цього свекруха почала мені передавати через чоловіка, різні речі своєї дочки. Нещодавно чоботи передала, та ще одну сукню.
Загалом, сестра чоловіка мені відправила майже весь свій гардероб, тому Вова мав їй дати грошей на нові речі. Захотілося їй гардероб свій повністю оновити! Та не тут то було!
Терпець у мене на цьому урвався повністю! Тоді я вирішила поговорити з чоловіком, і пояснити йому, що так продовжуватися вже не може, мені не потрібні недоноски його сестри!
Він мене запевнив, що більше нічого не братиме в них. А щоб я не сердилася, сказав, що приготував мені сюрприз, який я побачу у свій день народження.
Я була дуже рада, але наказала, щоб чоловік, ні слова не говорив своїм родичам, а інакше буде, як завжди.
У мене намічався ювілей, і ми вирішили святкувати його в кафе. На свято ми запросили всіх своїх рідних, та друзів. Звичайно ж не обійшлося без свекрухи та Аліни, вони були теж запрошені.
І все було чудово, до того моменту, поки чоловік не подарував мені подарунок. У всіх на очах Вова підніс мені шикарну норкову шубу, яка коштує купу грошей.
Я, якщо чесно, досі не знаю, де він узяв на неї гроші, як зміг накопичити з такою матір’ю та сестрою.
Всі стали мене вітати, охати, ахати, захоплюватися. Коли свекруха побачила подарунок, у неї очі полізли на лоба, її навіть підкинуло з місця. Вона прийшла в такий сказ, що навіть, не соромлячись гостей, почала кричати на Вову.
– Ти що, збожеволів, хіба можна купувати такі дорогі подарунки зовсім чужій людині! Краще б рідній сестрі цю шубу подарував.
Звичайно ж, всі гості були шоковані, сиділи мовчки й не розуміли, що відбувається.
А свекруха після того, як накричала на сина, кинулася в мій бік, мабуть, хотіла шубу у мене відібрати, але Вова встав у неї на шляху, і взявши за руку, повів з кафе. Слідом за ними побігла й Аліна.
Як мені тоді було соромно і незручно перед гостями! Добре вони були тямущі, тому без питань продовжили веселитися. Не знаю, що Вова сказав своїй матері, але тільки після цього випадку, ні вона, ні Аліна зі мною не розмовляють.
Тепер свекруха навіть грошей не просить у Вови. І знаєте, мене такі зміни радують! А що буде далі, життя покаже! Як вам такі родичі?
