Мої добрі знайомі, Дарина та Максим, вирішили нещодавно жити разом. Причина проста і банальна — Дар’я була в положенні від Максима.
Молода жінка була вже рік, як розлучена, і мала трирічного сина. Але Максим був офіційно пов’язаний путами шлюбу.
– Ну все цього разу, я точно піду з сім’ї, тим більше дітей там у мене немає. Там мене вже нічого не тримає! – повідомив він батькам. І на наступний день привів нову дружину з батьками знайомитись.
Мама Максима зустріла їх, м’яко сказати, з обуренням:
– Приперлися?
Максим обійняв нову обраницю і прошепотів на вухо:
– Не звертай уваги.Мати невдоволено посміхнулася.А батько пожартував:
– Ти, що ж це тепер, багатоженцем будеш? Чи на дві сім’ї жити збираєшся? А чи потягнеш?
Максим непохитно відмовчувався.
Батько незабаром змінив гнів на милість, дивлячись на збентежену Дар’ю.
А матері його пасія спокою не давала. Вона невдоволено, сотий раз оглядала її з голови до ніг. І починала її вже люто ненавидіти.
Звідки? Навіщо вона приперлася? Хто їй давав на це право? Вона плекала, як могла, сім’ю єдиного сина, а невістку обожнювала. Як-не-як, п’ять років, теж термін. А тут ця приперлася і хоче розвалити все відразу.
– Не дозволю! – твердо промовила мати. І що б там не було союзу цього не буде.
– Ти ж учора ще казав, що дружину любиш. Ну і що? Може, сьогодні розлюбив? Як же швидко? Так не буває? – твердила невпинно синові.
– Роби як знаєш, але я проти,- говорила мати цього вечора тет-а-тет із сином. Потім вдала, що заспокоїлася. Сіли вечеряти. І тут уже мати не терпіла:
– А де ви жити будете? У вас ні житла, ні роботи нормальної немає.Тупнула ногою і знову мовила:
– А що ж мої тарілки, та дароване золото зі сріблом там залишаться, тій дружині на згадку, і машина туди ж?
Що ж я за дарма горбатилася на трьох роботах? І було б через кого? Багато вас таких без роду без племені.
Не витримавши таке, Дар’я схопила сумку і вибігла з квартири. А Максим її чомусь, і повернути не намагався.
Так і лишилося все на своєму місці. Максим залишився за наполяганням матері, з нелюбою серцю дружиною, а Дарина наступного дня позбавилася дитини.
Матеріальні блага для матері були важливішими за щастя рідного сина, а це, як правило, я вважаю справою наживною. А як вважаєте ви?
