– Ти вирішила ховати від мене їжу? – іронічно поцікавився чоловік, оглянувши полиці холодильника

– Я вирішив збирати на нову машину! – Прокинувшись вранці, заявив дружині Дмитро.

– У нас же є, – здивовано скривилася Людмила і солодко позіхнула.

– Я говорю зараз про зовсім нову машину, – ще раз уточнив чоловік. – Я не просто так це зараз сказав, нам доведеться утиснутись у своїх витратах.

– У яких? Не будемо їсти, пити та митися? – припустила Люда і голосно зареготала.

– Я зовсім не про це говорю! Мав на увазі ресторани, дорогі речі, – почав повільно перераховувати Дмитро, чим трохи розлютив дружину.

– Я хотіла б отримати пояснення. Коли ми з тобою востаннє були у ресторані? – єхидно посміхнулася Людмила.

– Ой, ну тебе! – відмахнувся чоловік. – Загалом, ти зрозуміла, про що я говорю! Наприклад, каву я братиму з дому.

– Ну бери, – байдуже озвалася жінка.

– Взагалі, я мав на увазі, що ти теж могла вчинити так само, – з осудом промовив Дмитро.

– Давай я сама вирішу, добре? – невдоволено пробурчала Людмила.

– Я думав, що машина потрібна і тобі, хіба не так? – Чоловік з досадою підібгав губи.

– Мене й стара влаштовує, – байдуже відповіла жінка. – На догоду тобі я не збираюся утискати себе!

– Як знаєш, тільки пам’ятай, коли я куплю нову машину, то ти в неї не сядеш! – рішуче заявив Дмитро.

Людмила не здивувалася, коли на день народження отримала від чоловіка самотню троянду, яка, здавалося, вже дихала на ладан.

Наступного ранку вона й справді обсипалася і її довелося відправити у смітник.

Жінка важко зітхнула, зрозумівши, що чоловік придбав квітку за величезною знижкою.

Однак у чоловіка було вагоме виправдання, – Дмитро збирав на новий автомобіль!

Але це зовсім не означало, що він не повинен був витрачатися на продукти та купівлю необхідної побутової хімії.

– Дімо, купи завтра зубну пасту, – попросила Людмила.

– Сама купи, я накопичую, – відповів свою чергову фразу Дмитро.

– Паста коштує сто гривень! – узялася в боки жінка, відчуваючи, що з кожною секундою починає все сильніше закипати. – Я і так сама купую всі продукти!

– Ой, не вигадуй, – насупився чоловік. – Я купував того тижня хліб!

– Один раз! – стиснула зуби Людмила. – Тобі не здається, що то вже перебір? Загалом так! Ми тепер харчуватимемося окремо! Я виділю тобі поличку в холодильнику. З того, як ти витрачаєш гроші, тобі й однієї вистачить!

Дмитро у глибині душі сподівався, що дружина лише загрожує, але насправді нічого не зміниться.

Наступного ранку він виявив, що своє слово Люда дотримала, вирішивши харчуватися окремо.

Після того як це сталося, чоловік зрозумів, що тепер йому доведеться пухнути з голоду.

Ні, гроші в нього були. Він цілих три місяці всю свою зарплату відкладав на машину, проте брати звідти навіть пару гривень було вище за нього.

В той самий час їсти хотілося, тому Дмитро став нишком підтягувати її продукти.

Помітивши це, Людмила повісила на холодильник замок, тим більше, що продуктів чоловіка вона там жодного разу за цей час не виявила.

– Ти вирішила від мене ховати їжу? – іронічно поцікавився чоловік. – Я взагалі нічого в тебе не брав.

– Так, не брав, – закотила очі Людмила, показуючи тим самим, що вона йому не вірить.

З цього дня стосунки подружжя стали натягнутими. Якоїсь миті дівчина виявила, що в неї з сумочки зникла кредитна карта, яку вона тримала про всяк випадок.

Люда обшукала на роботі та у квартирі кожен куточок, але так і не змогла її знайти.

На крайній випадок дівчина вирішила запитати Дмитра, чи не знаходив він карту.

– Ні, не бачив, – заявив чоловік.

– Доведеться тоді блокувати, – зітхнула Людмила. – Поки її не знайшла якась вульгарна людина.

– Шукай ще, мало що, – запропонував Дмитро і зазбирався надвір. – Піду прогуляюся.

Коли він пішов, Людмила почала ще раз оглядати квартиру. Вона навіть вирішила пошукати карту у кімнаті чоловіка.

На її подив, дівчина виявила під ліжком коробку з новими кросівками.

– Звідки? – засмутилася Люда, подумки прикинувши, що коштують вони не одну тисячу.

Потім вона кинулася до шафи й, відчинивши її, побачила там брендовий пакет. Дівчина зазирнула в нього та побачила спортивний костюм.

Людмила кілька секунд дивилася на нього, а потім голосно заверещала на всю квартиру.

Вона тільки в цей момент зрозуміла, що даремно не під’єднала карту до сповіщення про покупки.

Дівчина не сумнівалася, що чоловік викрав у неї кредитну картку, та накупив собі обновок.

Зараз, швидше за все, він теж біжить у крамницю, щоб витратити останні гроші.

Люда залізла у додаток та заблокувала карту. Їй не хотілося, щоб чоловік ще щось собі встиг купити.

Людмила покинула його кімнату і в нервовій напрузі почала чекати повернення Дмитра.

Чоловік повернувся додому через пів години не в найкращому настрої.

Дівчина зрозуміла, що він засмутився через те, що Людмила перекрила йому доступ до фінансів.

– Я знаю, що ти вкрав мою карту і купив собі дорогих лахів! – крижаним голосом промовила дружина.

– Ми ж не чужі люди, тому й гроші у нас спільні, – у відповідь безглуздо посміхнувся чоловік.

– Що? – злісно зареготала Людмила. – Тобто твої гроші на машину – це твої гроші, а моя кредитна картка – спільна? А ти не знахабнів?

– Що? – позадкував Дмитро до дверей своєї кімнати.

– Поверни мені гроші, негідник! Ти стягнув із моєї карти п’ятнадцять тисяч! Не віддаси, я напишу на тебе заяву, зрозумів?! – грізно вигукнула дружина.

– Я не жартую! – Додала вона і глянула на нього таким поглядом, що чоловік зрозуміла, що Людмилі не до жартів.

– Віддам, – похмуро опустивши голову, чоловік зайшов до кімнати.

За кілька хвилин Дмитро з блідим обличчям простяг дружині п’ятнадцять тисяч гривень.

Людмила глянула на чоловіка і подумала про те, що більше не хоче жити з людиною, яка заради своєї вигоди готова підставити її в будь-який зручний для себе момент.

Обміркувавши вночі своє рішення, дівчина зрозуміла, що ніколи не змириться з тим, яким став колись коханий чоловік.

Наступного ранку Людмила пішла до РАЦСу і подала на розлучення. Про те, що вона зробила, дівчина вирішила повідомити чоловіка.

Він став відмовляти її від необачного кроку, але Люда залишалася непохитною.

Через три місяці пара таки розлучилася, попри всі старання Дмитра зберегти сім’ю. Ось так зарозумілість та недолугість руйнує родину. Знав, що робив, опудало, – нехай тепер висьорбує…

Як вважаєте, слушно вчинила дружина? Пишіть в коментарях, що ви думаєте з цього приводу? Ставте вподобайки.

You cannot copy content of this page