– Ти мені не сестра, ти зрадила мене! – голос Рити тремтів від гніву та образи. – Як ти могла? Ми ж сім’я! Ти розумієш, що я можу втратити квартиру?
Ірина мовчки сиділа на дивані й сердито дивилася на молодшу сестру. Її руки були міцно стиснуті в кулаки.
– Я не платитиму за твої помилки, – сказала вона тихо, намагаючись стримати свої емоції. – У мене також є свої потреби та зобов’язання. Мені гроші не з неба сиплються. А тобі варто менше по ресторанах гуляти…
– Помилки? – Рита з обуренням підвелася з дивана. – Це не помилка! Я просто не розрахувала свої витрати й не змогла вчасно внести платіж за іпотекою.
– Я можу втратити квартиру! Ти ж моя старша сестро, ти маєш дбати про мене!
– Я вже допомогла тобі. Тридцять тисяч – це не жарт. Я не можу просто взяти та заплатити такий борг. Тим більше ти хочеш, щоб я потім ще кілька місяців платила замість тебе, – резонно зауважила Ірина.
– А якщо банк забере квартиру? – уїдливо спитала сестра. – Ти готова жити із цим? Готова дивитися, як нас виганяють на вулицю?
Ірина лише важко зітхнула. Вона вже неодноразово стикалася з подібними спробами Рити маніпулювати нею.
– От і потурбуйся разом зі своїм молодим чоловіком про те, щоб у вас не відібрали квартиру. Але я не можу і не виплачуватиму цей борг. Вибач, – суворо відповіла середня сестра.
Дівчина, не сказавши ні слова, стрімко вийшла з квартири, грюкнувши дверима. Для Ірини це було вже не вперше.
Крім Рити, у них була ще одну сестру Олена. Їхня мати, Лідія Петрівна, виховувала дівчаток одна.
Ірина, на відміну від сестер, була випускницею престижного інституту, та зуміла побудувати успішну кар’єру.
Вона працювала фінансовим аналітиком у великій компанії, і мала пристойний дохід.
Завдяки своїй працьовитості та наполегливості жінка змогла стати власницею квартири, в якій вона проживала одна.
З чоловіками Ірі ніяк не щастило. Кілька років тому Рита та її співмешканець Микола вирішили придбати квартиру в іпотеку.
Молода пара була сповнена надій та планів на майбутнє, проте їхнє фінансове становище залишало бажати кращого.
Микола працював водієм, а Рита – касиром у супермаркеті. Їхні доходи ледве покривали повсякденні потреби, не кажучи вже про великі покупки.
Тому дівчина звернулася до своєї старшої сестри Ірини із проханням стати поручителем з іпотеки.
Однак жінка, попри свій добробут, розуміла, що таке рішення може обернутися для неї серйозними проблемами.
Ірина знала, наскільки непередбачуваним був характер Рити, і як легко та могла потрапити у фінансові труднощі.
Після довгих роздумів вона все ж таки відмовила молодшій сестрі, мотивуючи це тим, що не хоче брати на себе таку відповідальність.
Ця відмова стала причиною глибокого конфлікту між сестрами. Рита сприйняла її, як зраду, і на кілька місяців припинила будь-яке спілкування з Іриною.
Рита вважала, що старші родичі зобов’язані підтримувати її в будь-яких починаннях, особливо, коли йшлося про таку важливу справу, як купівля житла.
Олена та Лідія Петрівна також стали на бік Рити, вважаючи, що Ірина вчинила егоїстично.
– Як ти можеш бути такою черствою? – обурено сказала Олена, намагаючись переконати сестру змінити своє рішення. – Сім’я має бути на першому місці.
Однак Ірина залишалася непохитною. Вона бачила, як часто Рита потрапляла в неприємні ситуації через свою легковажність, та нездатність планувати бюджет.
У глибині душі жінка сподівалася, що відмова змусить молодшу сестру стати більш відповідальною, та навчитися керувати своїми фінансами.
Минуло кілька місяців, і напруга у сім’ї поступово спала. Рита та Микола знайшли інший спосіб розв’язати проблему з іпотекою, звернувшись за допомогою до друзів та родичів.
Хоча стосунки між сестрами залишалися напруженими, обидві сторони почали потихеньку налагоджувати контакт.
У цей час Ірина вперше у житті поїхала відпочивати на море. Це була довгоочікувана відпустка, яку вона давно відкладала, і вибір припав на Сейшели.
Тепле сонце, білі пляжі, та блакитні води океану подарували їй незабутні враження.
Вперше за довгі роки жінка дозволила собі розслабитися, і насолодитися відпочинком далеко від роботи та претензій родичів.
Повернувшись додому, вона відчула легкість та приплив сил. Проте зустріч із матір’ю стала для неї справжнім потрясінням.
Лідія Петрівна стала звинувачувати дочку у байдужості до своєї сім’ї:
– Ти виросла егоїсткою! У тебе були гроші, але замість того, щоб допомогти сестрі з порукою, чи початковим внеском, ти поїхала відпочивати за кордон!
Ці слова глибоко поранили Ірину. Вона ж намагалася щосили, жертвуючи своїм особистим часом та інтересами, заради добробуту сім’ї.
Не бажаючи знову вступати в конфлікт і порушувати тендітне перемир’я, вона вирішила промовчати.
Однак через кілька місяців, коли родичі звернулися до Ірини за допомогою, вона відгукнулася, попри минулі незаслужені докори.
Старша сестра Олена опинилася у відчайдушному становищі: її синові знадобилося термінове втручання на хребті, вартість якого перевищувала чотириста тисяч гривень.
Кошти потрібні були негайно, і Ірина, не роздумуючи, взяла на себе це фінансове навантаження.
Вона розуміла, що Олена навряд чи зможе повернути ці гроші, але на той момент це не мало жодного значення.
Головне – врятувати здоров’я племінника. У той момент на одній шальці терезів виявилися гроші, а на іншій – можливість уникнути недієздатності.
Олена була нескінченно вдячна сестрі за допомогу, хоча їхні стосунки залишалися складними.
На жаль, після цієї історії родичі остаточно сприймали Ірину, як джерело легких грошей.
Вони вважали, що якщо вона багата, то може спокійно витрачати кошти праворуч і ліворуч.
Саме після цього випадку з племінником Рита, прострочивши платежі з іпотеки на два місяці, звернулася до сестри із проханням погасити заборгованість.
Як аргумент наводилося те, що Ірина отримувала хорошу зарплату, і здатна щомісяця виділяти по тридцять тисяч гривень на оплату чужої іпотеки.
Водночас Рита продовжувала ходити в ресторани зі своїм співмешканцем, активно ділячись фотографіями із закладів у соціальних мережах.
Тільки ось про іпотечні внески чомусь забули. Зрозуміло, Ірина не стала допомагати безвідповідальній сестрі.
Цього разу жінка була непохитною: вона більше не збиралася сплачувати борги Рити.
Розчарована сестра негайно заблокувала її у всіх соцмережах, продовжуючи сподіватися, що Іра таки схаменеться під тиском Олени та матері, і почне вносити платежі по іпотеці.
Однак цього не сталося. Тоді рідні стали скорочувати спілкування з Іриною, звинувачуючи її у черствості та егоїзмі.
Навіть Лідія Петрівна розмовляла з дочкою дуже холодно, пообіцявши передзвонити пізніше, але так і не виконала обіцянку.
Ірина зрозуміла, що її зусилля та жертовність сприймаються близькими, як належне.
Ретельно все обміркувавши, вона вирішила зосередитись на власних інтересах.
Жінка не пішла назустріч родичам, і незабаром їхні стосунки зійшли нанівець. Ірині було прикро, та образливо, що рідні люди так швидко забули всі її добрі справи, але тягнути їх на своїй шиї більше не збиралася.
А ви що скажете з цього приводу? Вона слушно вчинила, чи мала допомогти? Пишіть свої думки в коментарях.
