Не опускайте руки, навіть якщо навколо все руйнується.
Іноді заходжу на цей сайт і читаю історії. Є добрі історії, але здебільшого пишуть люди, які страждають від підлих вчинків близьких людей, або самі творять всякі неподобства.
Читаю, що зрадила дружина або чоловік пішов і просто моторошно стає.
Для чого люди зустрічаються по кілька років, а після якогось часу зраджують коханій людині?
У мене в голові не вкладається, що коханій людині можна зрадити. Як можна кинути своїх дітей? Як можна поливати брудом колег? Куди поділися повага і честь?
Я прожила з чоловіком 42 роки разом. Всяке бувало: переїзди на інший кінець країни, безгрошів’я, хвороби, втрата роботи.
Одного разу ми навіть житло втратили. Але ніколи ми не здавалися. Ніколи не опускали рук і завжди довіряли одне одному.
Я впевнена, що мій нині покійний чоловік жодного разу мені не зраджував. Я йому теж була вірна. Та й для чого тоді вступати в шлюб, якщо не відчуваєш по відношенню до обранця справжніх сильних почуттів? Навіщо?
У 1994 році сталося так, що ми втратили все. У нас не було житла, навіть роботи повноцінної не було. Будинок, куди ми переїхали виявився аварійним.
Надавати житло в середині дев’яностих вже було нікому: одна влада розвалилася, а іншої не було. Ми з чоловіком і двома дітьми переїхали до рідної домівки в село, яке зараз і на карті не знайдеш: не живе там більше ніхто.
Три роки жили в селі, куди крім бомжів і не заходив ніхто. Працювали в полі з ранку до ночі. Вдень і перед сном займалися з дітьми, щоб вони не відстали за шкільною програмою.
У 1998 році просто пощастило – отримали кредит в гривнях. Збиралися недалеко від міста купити покинуту ділянку. Ділянка продавалася в доларах.
Ми обміняли гривні на долари, а через кілька днів гривня впала. Моментально погасили кредит. На руках виявилося стільки грошей, що вистачило на нормальний будинок, а не на халупу, яка завалюється.
Так, нам пощастило, але якщо порахувати, скільки разів в житті мені і чоловікові не щастило, то не вистачить пальців на руках.
Пам’ятайте головне – завжди тримайтеся за своїх рідних, ніколи не віддавайте і не опускайте рук, навіть якщо навколо все руйнується. І завжди залишайтеся людьми.