У мене дуже ревнивий чоловік! Я зовсім не перебільшую, тому що через нього я втратила майже всіх своїх подруг. Він просто їх віднадив від мене.
Я знаю лише дім, роботу, і все. Якщо я кудись виходжу, то лише з ним. І в жодному разі не можу посидіти у кафешці з подружками.
А якщо раптом дівчата прийдуть до мене додому посидіти, то він або ходить навколо нас, як індик, і все підслуховує, або сідає з нами за стіл.
Це він так намагається вловити в нашій розмові натяк на мою невірність. Раптом, почує щось підозріле, до чого можна причепитися: може хтось на мене заглядається, або, навпаки, я до когось залицяюся. Дістало!
Ми одружені близько року, дітей у нас ще немає. Зараз навіть не знаю, чи варто їх заводити, щоб виховувати в атмосфері тотальної недовіри.
Мій чоловік хороша людина. Він симпатичний, непогано заробляє і, загалом, про нього можна сказати, що він добрий сім’янин. А ревнивим він був завжди, ще до нашого одруження.
Пам’ятаю, коли він мене вперше приревнував, я відчула себе такою щасливою. Мені здавалося, що ревнощі — це показник його почуттів до мене.
Коли він приревнував мене наступного разу, у мене взагалі закипіла кров. Мені відразу він здався таким шалено привабливим, що я не змогла стримати пориву, і зблизилася з ним.
Після тієї ночі, проведеної разом, він ніби трохи заспокоївся, і розслабився. Ревнощі в ньому майже не спалахували, й не були такими яскравими, як раніше. Але мені захотілося знову відчути їх, і я вирішила це спровокувати.
Ми поверталися з прогулянки, а назустріч нам йшли кілька хлопців. Я задивилася на одного і, не відводячи погляду, облизала губи.
Потім підморгнула, і кокетливо посміхнулася. Звичайно, хлопець не зміг спокійно пройти повз мене. Як тільки ми зрівнялися, то я почула вслід мені присвистування.
Мій хлопець зрозумів, що воно адресується саме мені. Він миттю скипів, обернувся до хлопців і, в грубій формі, заткнув їм рота. Ті не залишилися в боргу і теж відповіли на його грубість. Між ними почалася суперечка.
А мені стало так добре, аж у жар кинуло. Я перебувала у своєрідному екстазі.Тоді обійшлося без бійки, проте наша ніч була спекотною.
Так, на цих емоціях, ми провели близько пів року. Потім ми одружилися, але його ревнощі стали іншими.
Мій чоловік обмежує мене у пересуванні, я не можу зустрітися з подругами, або, навіть, прогулятися до магазину. Навіть речі я купую з ним. Але він ревнує не до когось конкретного, а взагалі до всіх. І мені такі ревнощі не приносять задоволення.
Але одного разу все кардинально змінилося. До нас у гості прийшов його друг. Вони не бачилися кілька років, а я, взагалі, не знала про його існування.
А друг був настільки привабливий, що я зрозуміла, що настала моя зоряна година. Ми сиділи за столом, чоловік із ним жваво розмовляв, згадуючи студентські роки, та всі їх походеньки. А я не відводила погляду від друга.
Треба віддати йому належне, він мене ігнорував, і не піддавався моїм жіночим чарам. Чоловік взагалі нічого не помічав, повністю занурившись в емоції від теплих спогадів.
Але я не залишала спроб, і періодично пожирала друга поглядом, пробувала облизувати, та закушувати губи. І багато чого ще робила, благо у жінок багатий арсенал спокусливих штучок.
А хлопці тим часом все більше накидалися, а я від них не відставала. Ігристе вдарило мені в голову, і я розслабилася. Несподівано, дозволила собі під столом торкнутися ноги друга.
Він сидів навпроти, й мені виразно було видно його реакцію. Спочатку він не зрозумів, але після моїх цілеспрямованих погладжувань, крадькома глянув на мене.
Його погляд мав помітити мій чоловік, але цього не сталося. Чи то випив уже багато, чи так сильно був захоплений розмовою, що зовсім забув про мене.
Це стало для мене кепським сигналом! Можливо я перестала приваблювати свого чоловіка, як жінка, чи він мене більше не кохає! Як ви вважаєте?
